Russian invasion of Ukraine (2022)

Російське вторгнення в Україну (2022)

Ця стаття висвітлює поточний збройний конфлікт. Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися і лишатися непідтвердженою.

Російське вторгнення в Україну 2022 року — відкритий воєнний напад РФ за підтримки Білорусі на Україну, початий о 5:00 24 лютого 2022 року. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. У ЗМІ та документах російське вторгнення в Україну 2022 року розглядають як агресивну війну Росії проти України.^{[10][11][12][13][14]} Генеральна асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила російське вторгнення в Україну та назвала його агресією Російської Федерації проти України.^[15][16]

Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з РФ і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» і «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти напасти на Україну.^[17][18][19] Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької і Луганської областей.

Близько 4-ї години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про воєнну операцію з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, у тому числі поблизу Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова^[20], Сум^[21], увійшовши з Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму^[20]. Разом із Росією війну проти України веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України^[22], здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська^[23] та його забезпечення. Контрольоване Росією Придністров'я (Молдова) також є потенційною загрозою^[24].

Завдяки спротиву української армії і сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці. У своїй новітній історії, за оцінками України, Росія в усіх війнах, які вона вела, ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час.^[25] За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікували, опір^[26], що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти Росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора^[27].

З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде інформаційну війну та застосовує пропаганду.

Євромайдан (2014) став поворотною подією в стосунках України з Росією

Докладніше: Історичні передумови проросійських заворушень 2014 року в Україні, Російсько-українська війна (з 2014) та Друга холодна війна

Вторгнення пов'язане з тривалою російсько-українською гібридною війною, яка почалася на початку 2014 року. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У 2004 році до НАТО увійшли балтійські країни Естонія, Латвія та Литва. Чотири роки по тому, 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів^[28].

Окрім того, для обґрунтування вторгнення російська пропаганда використовує образ Київської Русі та її хрещення. Київську Русь, яка є підґрунтям історії та національним спадком України, вони подають як нібито духовну колиску їхньої нації та культури, а хрещення Русі 988 року трактують як джерело духовного, культурного та національного спадку саме російського етносу, а не українського, як є насправді. Існування незалежної України, як і незалежної української православної церкви, для Росії нестерпне^[29].

На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як Євромайдан, завершилися усуненням від влади проросійського президента України Віктора Януковича, який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), однак під впливом Росії відмовився від цих намірів^[28]. Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, путінська Росія розпочала широку пропаганду. Головною тезою Росії було те, що в Україні нібито панує нацизм, підтримуваний Заходом, і відбувається геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати^[30].

Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів Крим і організувала сепаратистський заколот на сході України, засилаючи на Донбас свою агентуру, війська та зброю. Використовуючи своїх маріонеток, підкуп і політичні впливи на Заході, Росія під загрозою ескалації воєнних дій нав'язала Україні контроверсійні Мінські угоди, в порушенні яких постійно звинувачувала Україну, ігноруючи невиконання їх з боку терористичних угруповань Донбасу. В умовах безперервних порушень домовленого «режиму тиші» було неможливим досягнення стабільного миру, але лінія фронту майже не переміщалася, зв'язуючи бойові частини України на цьому напрямку і відвертаючи їх від усіх інших. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними на безпечні території. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує «операцію під фальшивим прапором», щоб створити привід для вторгнення^[28]. Паралельна російська інтервенція в Сирію, що відбувалася з 2015 року під час тамтешньої громадянської війни, повинна була створити Росії репутацію миротворця^[31].

Напруга між Україною та Росією посилилася через будівництво газопроводу «Північний потік-2» у Балтійському морі, запуск якого давав би змогу припинити чи обмежити транзит російського газу через Україну на Захід через українські газогони в разі загострення воєнних дій^[28].

У грудні 2021 року Росія висунула низку претензій до західних країн, звинувачуючи їх у нібито «експансії НАТО» і вимагаючи від Заходу забрати їхні війська й озброєння з країн колишнього «Східного блоку», претендуючи на відновлення військово-політичного впливу колишнього Радянського Союзу. Конкретно від України вона вимагала гарантій неприєднання до НАТО, а також відмови від постачання західних озброєнь, і погрожувала невизначеною військовою відповіддю, якщо ці вимоги не будуть задоволені повністю. НАТО відхилило ці абсурдні вимоги, і Сполучені Штати попередили Росію про «швидкі та суворі» економічні санкції у разі подальшого вторгнення в Україну^[32].

Упродовж лютого зброю Україні на випадок вторгнення Росії надали Канада^[33], Естонія^[34], Литва^[35], зокрема надали зенітно-ракетні комплекси та протитанкові ракетні комплекси.

Підготовка до вторгнення

Аналітик Йоганн Мішель, який працював над звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень про армії світу, зауважив, що хоча Росія має загалом значно більше військ, ніж Україна, але на початку вторгнення біля кордонів було зосереджено далеко не всі, а приблизно 200 тис. військовослужбовців, поділених на 60 бойових груп^[36]. За даними оборонного відомства США, Росія зосередила біля кордонів України 150 тис. військовослужбовців^[37]. Як повідомляли пізніше полонені російські солдати, частину з них відправили для участі в бойових діях обманним шляхом, кажучи, що це військові навчання^[38].

Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій «під чужим прапором^[en]», намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу^[39].

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас, що інтерпретується як вихід Росії з Мінського протоколу^[40]. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення^[41]. 22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одноголосно схвалила застосування військової сили на цих територіях^[42].

За даними американської розвідки, Китай попросив Росію відкласти заплановане вторгнення через проведення в себе Зимової Олімпіади^[43] (4—20 лютого 2022).

Прогнозування нападу

У січні 2022 року KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської Школи Економіки) спільно із запрошеними експертами прогнозували, що Росія як мінімум дестабілізуватиме безпекову ситуацію на лінії фронту на Донбасі, щоб схилити Україну до вигідних Росії умов на подальших переговорах. Максимум — розпочне повномасштабну військову агресію зі спробою глибокого вторгнення на територію України^[44].

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться^[45].

Аналітик, знаний під псевдонімом Jomini of the West, прогнозував загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж Північнокримського каналу на півдні, Донбас з Харківською областю на сході^[46][47].

Джонатан Гайєр із видання «Vox», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року^[48].

Карта бойових дій

Цей розділ висвітлює поточну подію. Інформація може швидко змінюватися через розвиток подій, початкові відомості можуть виявитися ненадійними. Останні оновлення цього розділу можуть не відображати найсвіжішу інформацію. (березень 2022)

Докладніше: Хронологія російського вторгнення в Україну (2022)

Лютий

24 лютого 2022 року незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) (06:00 за московським часом, UTC+3) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати військову операцію на сході України^[49][50]. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і військових складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Дніпрі, Василькові^[51]. Сталися вибухи в Києві, Харкові, Одесі та на Донбасі^[52].

Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова^[53]. О 07:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.

Незадовго до 07:00 (UTC+2) Президент Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану^[54]. Повітряний простір над Україною повністю закритий для цивільної авіації^[55], а Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу вважає всю територію зоною активного конфлікту^[56]. Зеленський оголосив про розрив дипломатичних відносин із Росією^[57]. Цивільні польоти над Україною, а також Молдовою та частиною Росії були закриті через загрозу ураження, подібного на ураження ракетою рейсу 17 Malaysia Airlines^[58].

Станом на 10:30 українські військові контролювали міста Маріуполь і Щастя^[59]. До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі, вимагаючи від прикордонників здатися^[60]. До 11:00 російські військовики на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської області^[61]. На об'їзній дорозі Харкова, поблизу мікрорайону Північної Салтівки, спалено 4 танки російських окупантів^[62]. Згодом ЗСУ збили 7 літаків окупантів^[63] і гелікоптер^[64]. ^[65], Російські війська розпочали штурм аеропорту Гостомель який із суттєвими втратами захопили ввечері^[66], але потім втратили контроль над ним^[67]. На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС^[68].

Паралельно велася активна дезінформація, Росія запускала численні фейкові новини, що нібито українська армія не чинить опору Росії, планує відступати, що ворог увійшов у Харків чи що ООС на Донбасі начебто знищено^[69].

Після опівдня тривали бої за міста Генічеськ, Скадовськ, Чаплинка, Охтирку^[70], Суми^[71]. Російські війська увійшли в Генічеськ^[72] і Олешки^[73] та захопили Чорнобильську атомну електростанцію, взявши персонал у заручники^[74].

Володимир Зеленський підписав указ про мобілізацію в ряди ЗСУ.^[75] Ввечері він прозвітував, що на Донбасі Збройні сили України діють на відмінно, але харківський напрямок складний і проблемна ситуація на півдні^[76]. Ворог не зміг просунутися вглиб України на східному напрямку, вогнева активність на деяких напрямках зменшилася^[77]. На тлі нападу в усіх областях України створено військові адміністрації, де посади держслужбовців можуть заміщати військові^[78]. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк звернувся до західних партнерів України про сприяння в закритті неба над країною, щоб зупинити повномасштабну агресію Російської Федерації^[79].

Ближче до опівночі російські окупанти таки захопили острів Зміїний^[80], тоді як підрозділи ЗСУ закріпилися на лівому березі Дніпра в районі Херсона^[81].

Наступного дня зранку окупанти зайняли Суми і взяли в облогу Конотоп; захисники міста Охтирка двічі відбили наступ^[83]. Президент України у своєму брифінгу дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії; сказав, що самих санкцій недостатньо; запевнив, що захисники України тримаються^[84]. Зеленський закликав українців зупиняти російсько-окупаційні війська^[85] і підписав наказ про загальну військову мобілізацію^[86] та анонсував переговори з Росією^[87].

Росія обстрілювала ракетами Київ^[88] і аеропорту Рівного^[89], тривали бої в Дергачах і Печенігах^[90]. О 14-й годині 25 лютого розпочалася оборона Києва^[91].

Путін заявив Сі Цзіньпіну, що Росія готова провести переговори на високому рівні з Україною з приводу американського «стратегічного виклику»^[92]. Пєсков також розповів, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною^[93]. Проте вже за кілька годин Путін відкрито закликав до держперевороту в Україні з метою повалення законної влади^[94]. Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка вимагала від Росії вивести війська з України. «За» виведення проголосували 11 країн, утрималися Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати^[95].

26 лютого ворог завдав поодиноких авіаційних ударів у околицях Сум, Полтави, Маріуполя^[96]. Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням стати посередником у переговорах між Україною та Росією^[97]. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив твердження речника Росії Дмитра Пєскова про відмову України від переговорів і пояснив, що переговори повинні відбутися у повноцінному форматі, а не як висунення Росією ультиматумів^[98].

Військові підрозділи російських окупантів втратили наступальний темп, очікуючи надходження додаткових підрозділів і поповнення запасів^[99]. Водночас Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря. Ворожі дрони наближалися до узбережжя Одеської області та гирла Дунаю^[100]. Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські військовики підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською^[101]. Увечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС^[102].

За підсумками 26 лютого, радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович доповів, що просування російських військ до Києва зупинилося через «величезні втрати», завдані українськими силами^[103]. Офіційні особи США та Великої Британії визнали, що Росія стикається з жорсткішим, ніж очікувалося, опором в Україні. За оцінками розвідки США, в Україні з'явилися «ознаки життєздатного опору», а російські війська не досягли бажаного ними прогресу, особливо на півночі; російським військам бракувало палива та матеріально-технічної підтримки^[37].

27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові^[104]. В Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога, зберігши контроль над містом. Суми лишилися під контролем України, як і Охтирка^[105]. Київ продовжив тримати оборону, знищуючи прониклі в місто диверсійні групи^[106]. Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні^[107].

Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої^[108]. Українські військовики близько 12 год. відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала до того часу^[109].

За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося^[110]. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять. Олександр Лукашенко взяв на себе відповідальність за безпеку під час проїзду, переговорів і повернення української делегації. Всі літаки, гелікоптери та ракети, розміщені на білоруській території, повинні були лишатися на землі^[111]. Зустріч запланували на ранок наступного дня^[112].

Під час зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили^[113]. Втім, аналітик DW у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск^[112].

Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників ДСНС, захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин^[114].

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26—27 лютого, бойовий дух українців лишався високий. Зазначалося, що «у жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв», 91 % опитаних підтримують дії президента України Володимира Зеленського^[115].

Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Міська влада відкрила магазини, відновила рух наземного транспорту і частково — метро, що слугувало укриттям^[116]. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових та цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, важливих критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони. Водночас вони завдали ракетного удару по житлових будинках у Житомирі та Чернігові, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права. За оцінкою Генштабу, противник виявився деморалізованим і зазнав великих втрат, в російській армії почастішали випадки дезертирства та непокори^[117].

Російські війська обстрілювали Харків з реактивних систем залпового вогню «Град»^[118], зокрема житлові масиви^[119][120]. З Нової Каховки, окупованої напередодні ворогом, організували евакуацію населення^[121]. Російські війська, що зайшли напередодні в Бердянськ^[122], зіткнулися з мітингом містян. В Енергодарі зафіксували присутність диверсантів^[123]. Росія обстріляла також житлові квартали Сєвєродонецька^[124].

Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі^[125].

За підсумками лютого, Росія та її головнокомандувач Володимир Путін припустилися стратегічної помилки. Вони очікували здійснити бліцкриг і змусити Україну до швидкої зміни влади на проросійську. Та вже на третій день війни російські війська були виснажені запеклим опором ЗСУ. Несподіваною як для Росії, так і для Заходу, стала позиція президента України Володимира Зеленського, який відмовився евакуюватися з Києва. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів^[126]. Україна отримала підтримку від ЄС і НАТО, а проти Росії почалося впровадження важких фінансових санкцій.^[127]

Березень

Обстріл Харківської ОДА 1 березня 2022

1 березня відбувся обстріл російськими військами Охтирки, було зруйновано військову частину в місті, загинули численні українські солдати^[128]. Продовжилися обстріли Харкова^[129]. Шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва^[130]. В Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими^[131]. Почалася евакуація цивільних з Волновахи на Донеччині^[132]. Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві^[133], що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів (та радіомовлення^[134])^[135]. Ворожі снаряди пошкодили загрожували пам'ятнику Жертвам Бабиного Яру^[136]. Водночас окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці^[53].

Опівдні 2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські військові на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу у російських окупантів», а саме ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове^[137]. Жителі Енергодара, зібравшись на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів^[138].

Розбір завалів після російського авіанальоту

Наступного дня пресслужба Генерального штабу Збройних сил України повідомила, що російсько-окупаційні війська не досягнули успіху майже на всіх напрямках, на яких здійснювали просування вперед^[139]. Українські прикордонники та ЗСУ вийшли на лінію державного кордону на Сумщині^[140].

Вночі 4 березня російські військові обстріляли енергоблоки Запорізької АЕС, виникла пожежа^[141]. Українські військові звільнили Миколаїв від окупантів, зокрема аеропорт «Кульбакине»^[142]. Основні зусилля російських військ були спрямовані на оточення Києва та Харкова та на терор і придушення опору в заблокованих населених пунктах^[143][144].

Люди ховаються під руїнами мосту в Ірпені на Київщині

5 березня міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що Збройні сили України контролюють ситуацію, тримають рубежі і переходять в контрнаступ^[145]. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що він переконаний у можливості України виграти цю війну з Росією, та відзначив «надзвичайну стійкість» українського народу^[146]. Білорусь, як і раніше, не провадила активних військових дій проти України^[147].

Російське Міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню^[148].

У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством^[149]. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00^[150]. Попри це російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріуполі^[151]. Верховна Рада ухвалила закон^[152], яким цивільним особам до кінця війни дозволено застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства^[153].

В рамках перемовин між Україною і Росією за посередництвом Туреччини 10 березня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова у місті Анталія. Головним питанням було домовитися про перемир'я на добу. Крім того, як повідомив Кулеба за результатами зустрічі, його завданням було домовитись про гуманітарний коридор із Маріуполя для вивезення цивільних і доставки гуманітарних вантажів в обложене місто. Але Голова МЗС Росії Сергій Лавров на пресконференції за підсумками переговорів також заявив про готовність Москви продовжувати діалог. Він зазначив, що попередні три раунди контактів з українськими представниками на білоруській території привели до певного прогресу^[154].

Зранку 11 березня російські війська з різними інтервалами обстріляли з повітря аеродроми в Луцьку, Івано-Франківську та цивільну фабрику в Дніпрі^[155]. ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області^[156]. В Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі тривали акції цивільного спротиву військам загарбників^[157]. Державна прикордонна служба України повідомила, що російські штурмовики СУ, із зальотом на територію України з Білорусі, здійснили бомбардування української території, після чого завдали авіауадарів по території Республіки Білорусь з метою провокації^[158]. У Міністерстві оборони Білорусі заперечили заяву про бомбардування^[159].

В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів, раніше пов'язаних із New York Times^[160].

У Запорізькій області мешканці міст, тимчасово окупованих російськими військами, як і в попередні дні, продовжили збиратися на акції протесту проти загарбників^[161]. Нарешті розпочалася евакуація частки населення блокадного Маріуполя^[162], проте гуманітарний конвой (вантажу) не вдалося доправити до міста. Також Україна домовилася з РФ про 10 гуманітарних коридорів (з Маріуполем) на 14 березня^[163], з яких спрацювало лише 7 (без Броварського напрямку). Продовжилися обстріли Харкова^[164] та Києва російськими військами. Уламки їхньої збитої ракети впали на дорогу на Куренівці^[165]. Невдовзі після того, як на ЧАЕС відновили постачання електрики, окупанти знову знеструмили її^[166]. За повідомленням Головного управління розвідки, російські війська стали цілеспрямовано знищувати українську сільськогосподарську техніку^[167].

15 березня до Запоріжжя дісталися перші біженці з Маріуполя^[168], який противник намагався захопити. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників^[169]. Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилися поставки харчів^[170].

У Генштабі Збройних сил 16 березня повідомили, що Україні вдалося завдати «нищівних ударів по угрупованнях військ окупантів» на тимчасово зайнятих територіях, а на окремих напрямках — перейти у контрнаступ. Війська РФ продовжили завдавати ракетно-бомбові удари по інфраструктурі та густонаселених районах українських міст^[171]. Вперше з початку війни зазнали бомбардувань цивільні об'єкти у Запоріжжі, окупанти завдали удару по Олександрівському району міста Запоріжжя^[172], скинули бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста^[173]. Володимир Зеленський у виступі перед Конгресом США заявив про ініціативу створити новий союз держав U-24, який швидко реагуватиме на майбутні прояви агресії^[174]. Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції^[175]. Росію виключили з Ради Європи^[176].

До 18 березня окупанти досягли певного успіху лише в Донецькому операційному районі — заблокували вихід до Азовського моря. Зупинений підрозділами Сил оборони, ворог завдавав ракетно-бомбових ударів із застосуванням як високоточної зброї, так і боєприпасів невибіркової дії. Окупанти продовжували частково блокувати Чернігів, Суми та Харків^[177].

19 березня війська України знищили кілька колон техніки окупантів в Миколаївській і Сумській областях. Було знищено командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил російської федерації генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева^[178]. На тимчасово окупованій території Донецької області Росія оголосила чергову хвилю мобілізації, піднявши граничний вік мобілізованих до 65 років^[179]. За висновком Пентагону 22 березня, російські війська за майже місяць війни так і не вирішили проблему поповнення ресурсів, отримали проблеми з логістикою, зв'язком та комунікацією і навіть теплим одягом^[53].

Українські військові кілька разів конкурували з російськими за Макарів^[180]. Дев'ять разів поспіль ЗСУ розбивали збройні сили РФ у селі Чорнобаївка, що була потрібна окупантам як майданчик для наступу на Миколаїв^[181]. 23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району^[182], а наступного дня підірвали російський десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська^[183].

24 березня ЗСУ вдесяте знищило окупантів під Чорнобаївкою^[184], за кілька днів досягнувши кількості перемоги там до 12-и^[185]. 25 березня стало відомо, що росіяни готувалися до війни з НАТО на території України^[186].

Наприкінці березня окупанти зосередили атаки на сховищах пального, щоб ускладнити українцям логістичне забезпечення та створити умови гуманітарної кризи. Не бувши в змозі просуватися по землі, російські війська збільшили кількість повітряних атак по житлових і інфраструктурних районах^[187]. Через значні втрати РФ стала залучати військовослужбовців з частин забезпечення, зокрема і з навчальних закладів. Спроби набору добровольців виявилися малорезультативними. В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва, зосередившись на східному напрямі^[188]. 31 числа ЗСУ звільнили Бучу^[189], а окупанти покинули Чорнобильську АЕС^[190].

Квітень

За 1—2 квітня українські військовики звільнили всю територію Київської області. Російські війська продовжили ракетні обстріли Дніпра, Кривого Рогу, Миргорода, Шепетівки, Балаклії, Харкова та Павлоградського району, перебили газогін під Сєвєродонецьком^[191]. Надалі головні зусилля ворога зосередилися на укріпленні позицій на Таврійському та Південнобузькому напрямках, тривали обстріли Харкова^[192].

За тиждень ЗСУ повністю звільнили, після Київщини, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину^[193]. Почалося відновлення інфраструктури та перебудова логістичних ланцюжків для запуску економіки цих регіонів^[194]. В Україну стали повертатися іноземні дипломати, евакуйовані перед початком вторгнення^[195].

Зеленський під час звернення 14 березня

Президент Зеленський оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із Росією та прокоментував її напад словами, що Росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. ВРУ підтримала введення воєнного стану в Україні голосами 300 народних депутатів^[196]. Президент анонсував також зняття санкцій з усіх громадян України, які готові захищати країну в лавах Сил територіальної оборони^[197]. 25 лютого Президент закликав Путіна сісти за стіл переговорів, наголосивши, що «вторгнення Росії в Україну — це не просто вторгнення, це початок війни проти Європи, проти єдності Європи, елементарних прав людини в Європі, усіх правил співіснування на континенті, проти того, що європейські держави відмовляються ділити кордони силою»^[198]. Кремль повідомив, що готовий провести в Мінську переговори про нейтральний статус України за умови, що Україна складе зброю^[199]. 26 лютого Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником у переговорах із Росією як нейтральна сторона^[97]. 28 лютого Президент підписав заяву на членство України в Європейському Союзі^[125]. Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС^[200]. Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу»^[201]. Щодо окупованих раніше частин Донецької та Луганської областей, президент 5 березня закликав їх боротися разом з іншими українськими містами. Зеленський також наголосив, що спротив українців на тимчасово окупованих територіях дає впевненість у тому, що Українську державу буде відновлено^[202].

Попередній президент України Петро Порошенко сказав, що «Путін, який збожеволів і вийшов проти всього світу, сьогодні загрожує не тільки Україні. Жодна країна світу не може зараз почуватися в безпеці» та представив Володимиру Зеленському план дій для збільшення фінансування армії та зміцнення оборони^[203].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав: «Світ має діяти негайно. На карту поставлено майбутнє Європи та світу». Він рекомендував ввести проти Росії «руйнівні санкції» негайно, включаючи SWIFT, цілком ізолювати Росію в усіх форматах, надати Україні зброю, обладнання та гуманітарну допомогу^[204]. Дмитро Кулеба закликав також партнерів України розірвати дипломатичні відносини з Росією^[205].

Збройні Сили України спростили процедуру вступу до Сил територіальної оборони та зняли максимальне вікове обмеження в 60 років^[206].

Міністерство освіти і науки України закликало громадян зберігати спокій і розсудливість. За його оголошенням, заклади освіти, за можливості, здійснюватимуть навчання в дистанційній формі^[207]. 25 лютого міністерство рекомендувало припинити на два тижні навчальний процес заради безпеки^[208].

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав не довіряти жодним російським ЗМІ та інформресурсам, читати лише офіційні джерела інформації задля уникнення впливів пропаганди та маніпуляцій агресора^[209].

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося в МАГАТЕ для запобігання використанню окупантами плутонію з Чорнобильської АЕС у військових цілях^[210].

«Укравтодор» закликав населення демонтувати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати ворога^[211].

Міністерство цифрової трансформації звернулося до YouTube, Meta і Netflix з проханням зупинити роботу сервісів у РФ і блокувати російські пропагандистські ЗМІ^[212]. В Росії відімкнули Twitter, сповільнено роботу соцмереж^[213]. Українські мобільні оператори Київстар, Vodafone та Lifecell заблокували доступ до своїх мереж для абонентів із Росії та Білорусі^[214]. Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що з вечора 26 лютого запрацювала гаряча телефонна лінія для росіян, чиїх рідних влада їхньої країни могла відправити на війну в Україну, щоб дізнатися долю зниклих^[215].

27 лютого Україна офіційно надіслала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за спотворення нею поняття геноциду. Адже свою агресію Росія вмотивовує «захистом від геноциду»^[216].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив 1 березня, що Україна готова до нових переговорів, але «виконувати російські забаганки не буде»^[217].

Українське національне теле- та радіомовлення прозвітувало 2 березня, що Україна, попри атаки на її комунікації, забезпечена теле- і радіомовленням^[218].

Верховна Рада 3 березня запровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм та посилила відповідальність за мародерство^[219]. Спеціальними законопроєктами народні депутати запропонували заборонити виправдовувати чи заперечувати збройну агресію Росії проти України 2014 року, називати її «внутрішнім конфліктом» чи «громадянською війною», заперечувати тимчасову окупацію частини території України. Окрім того, під заборону підпадає прославляння окупантів — збройних сил РФ та окупаційної адміністрації^[220].

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков 10 березня надіслав «листа-подяку» міністру оборони Росії Сергію Шойгу, де «подякував» за корупцію в російській армії, що сприяло її недооснащенню і як наслідок — полегшило боротьбу захисникам України^[221].

Рада національної безпеки і оборони зупинила на час воєнного стану діяльність низки політичних партій, якій працюють на розкол України чи колаборацію з ворогом. А саме: «Опозиційна платформа — За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо»^[222].

Кабінет міністрів України 9 квітня схвалив повне торговельне ембарго на торгівлю з Росією^[223].

Релігійні організації

Українське християнське духовенство осудило російську агресію. Митрополит Епіфаній, настоятель Православної церкви України, закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони — вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»^[224].

Настоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій осудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами — це повторення гріха Каїна, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»^[225]. Низка священників УПЦ МП закликали до розірвання стосунку церкви з РПЦ, проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується^[226].

Глава Української греко-католицької церкви Святослав у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»^[227].

Духовне управління мусульман України осудило воєнне вторгнення РФ до України, закликало народи до мирного розв'язання цієї проблеми, взаємної підтримки, а особисто Путіна — зупинити війну^[228].

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов сказав, що «ми, мусульмани України, захищаємо нашу землю нестримною люттю і молитвами. Молитвами та зі зброєю в руках» і заявив, що примирення з мусульманами Росії в цьому питанні не буде^[229].

Головний рабин України Моше Реувен Азман звернувся до росіян зі словами припинити вірити російській пропаганді та запевнив, що не боїться померти в Україні. Він вказав росіянам на блюзнірське ставлення їхніх солдатів до єврейських святинь і зумисне вбивство цивільних^[230].

Путін під час звернення «Про проведення спеціальної військової операції»

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав воєнний напад Росії на Україну «спецоперацією», але ухилився від більшості запитань щодо її характеру та цілей у розмові з іноземними журналістами^[231]. Пізніше того ж дня він заявив, що Путін готовий провести з керівництвом України перемовини щодо її нейтрального статусу та відмову від розміщення озброєнь^[232].

Росія закрила свій повітряний простір для літаків Великої Британії у відповідь на аналогічну заборону з її боку^[233].

26 лютого «РИА Новости» помилково опублікувало статтю, заздалегідь підготовану до «повернення України», що мало, як здавалося Росії, відбутися цього дня. Статтю негайно видалили, однак її було збережено у Wayback Machine^[234][235].

Президент Росії Володимир Путін заявляв, що в «спецоперації», як офіційно називається в Росії її вторгнення, не задіяні військовослужбовці строкової служби та резервісти. Проте 9 березня Міноборони Росії було змушене визнати, що строковики присутні, але назвало це поодинокими випадками^[236].

Міністерство закордонних справ Росії 10 березня повідомило, що Росія виходить із Ради Європи^[237].

Патріарх Московський Кирило спочатку утримався від однозначних заяв, закликавши до «молитви про найскоріше відновлення миру», але на Прощену неділю 6 березня у своєму «первосвятительському слові» заявив про неприйняття Донбасом «так званих цінностей» ліберального світу з його «гей-парадами», після чого непрямим, хитросплетеним текстом виправдовував російське вторгнення во ім'я захисту цінностей традиційних^[238]. А 13 березня під час недільної служби в московському храмі Христа Спасителя передав так звану Серпневу ікону Божої Матері Віктору Золотову, очільнику Росгвардії — російського силового підрозділу, який бере участь у війні проти України. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній осудив дії патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва), назвавши це духовним злочином.^[239]

Республіканська рада Російської громади Азербайджана на чолі з Міхаілом Забєліним, що є обраним депутатом Міллі Меджліс Азербайджану, більшістю голосів підтримала заяву про необхідність війни в Україні. В заяві опубліковані тези російської пропаганди, якими сучасна влада Росії виправдовує власні воєнні та міжнародні злочини проти України.^[240][241] Пізніше Забєлін мусив уточнити, що скандальна заява не від всієї громади, а саме від більшості з республіканської ради (рос.- совета общины).

... приходит понимание большинства стран, что Россия борется не с Украиной, а с мировым злом которое несёт в себе Запад и зависящие от него союзники. Русская община Азербаджана просит понять Россию ...^[240]

Противники війни

Див. також: Антивоєнні протести в Росії (2022)

Біло-синьо-білий прапор — символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки

• Понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому засудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її^[242].
• Депутат Держдуми Росії Михайло Матвєєв проголосував за визнання Донецької та Луганської народних республік, але згодом осудив вторгнення Росії в Україну^[243].
• Співвласник «Альфа-Банку» олігарх Михайло Фрідман назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття^[244]. Олігарх Олег Дерипаска також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну^[245].
• Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну^[246].
• Російські громадські діячі створили Антивоєнний комітет Росії та висловили свою незгоду з чинною владою: «Для людей, які виросли на ідеалах звільнення світу від нацизму, загарбницька війна — найбільш страшне і ганебне явище. Неопір такій війні є пособництвом. А протидія — єдина можлива і гідна лінія поведінки». Документ підписали Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, Сергій Алексашенко, Сергій Гурієв, Юрій Пивоваров, Євген Кисельов, Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, Євген Чичваркін та Віктор Шендерович^[247].
• Лідер російської опозиції Олексій Навальний, який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну^[248].
• Бізнесмен Олександр Конанихін задля денацифікації Росії оголосив винагороду у $1 000 000 за голову Володимира Путіна^[249][250].
• Громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, Леонід Гозман та Російський молодіжний опозиційний рух «Весна» розпочали кампанію за імпічмент В. Путіна.^{[251][252][253]}
• Під час Російського вторгнення в Україну у 2022 році вийшов 160 епізод (під назвою «Вакідзасі») мультсеріалу «Масяня». Цей епізод мультсеріалу присвячений війні Росії з Україною (також у цій серії демонструються реальні фотографії руйнувань в Україні, які зробили російські війська) За сюжетом Масяня приходить до Путіна, каже йому, що з його вини загинуло багато мирних та добрих людей. А після дає йому Вакідзасі (японський короткий меч) і каже Путіну, що цей меч для єдиного гарного рішення в його житті (даючи натяк, щоб Путін наклав на себе руки) І в результаті так і відбувається за сюжетом.^[254] Після виходу мультфільму Роскомнагляд надіслав творцю культового мультсеріалу «Масяня» Олегу Куваєву повідомлення про блокування сайту mult.ru, на якому з 2001 року публікувалися всі епізоди цієї серії.^[255]

• 36 священослужителів РПЦ виступили зі зверненням щодо припинення війни в Україні. Збір підписів під зверненням продовжується.^[256]
• 7 березня стало відомо про затримання поліцією священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, також помістив на свому сайті матеріали із засудженням російської агресії. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.^[257][258]

Від початку широкомасштабної російсько-української війни територію Білорусі Росія використовувала як плацдарм для наступу на Україну. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 24 лютого, що білоруські війська не беруть жодної участі у цій війні, але «якщо треба, будуть»^[260].

27 лютого він підтвердив, що з території Білорусі відбувалися ракетні удари, вмотивувавши їх тим, що з України начебто готувалися удари по територіях проведення військових навчань. Водночас Лукашенко заявив, що військ його держави в Україні нема^[261].

3 березня Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь хочуть «заштовхати у війну в Україні» та наголосив, що білоруси боротимуться лише на своїй землі. За його словами, «війна Білорусі з Україною потрібна ворогам, щоб оголити інші кордони Білорусі, але він „розкусив“ цей план»^[262].

4 березня 2022 року ГУР МО України повідомило, що з території Білорусі з аеродрому Ліда вертолітна бригада армійської авіації здійснює бойові вильоти для завдання ударів по Україні^[263].

25 березня 2022 року білоруський добровольчий батальйон імені Кастуся Калиновського склав присягу та ввійшов до складу Збройних сил України^[259].

Докладніше: Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року

Маніфестація солідарності з Україною 24 лютого 2022 року. Вроцлав, Польща

• Литва та Молдова оголосили в себе надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну^[264][265]. Наступного дня після нападу Росії Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною^[266].
• Посол України в Туреччині закликав цю країну-члена НАТО закрити свій повітряний простір і перекрити протоки біля входу в Чорне море для російських кораблів^[265]. 26 лютого Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів, унеможлививши їхній прохід крізь протоки Босфор і Дарданелли^[267].
• Уряд Великої Британії оголосив про надання візових пільг громадянам України^[268].
• Вперше в історії 25 лютого НАТО активувало багатонаціональні сили, що складаються з сухопутних, повітряних, морських сил і сил спеціальних операцій, для захисту Альянсу. Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО, генерал Тод Волтерс, уточнив, що в Україну війська Альянсу вводитися не будуть^[269].

   Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків

   Росія

   Україна

   Окуповані території (Крим, ОРДЛО)

• Велика Британія^[270], Бельгія^[271], Норвегія, Італія^[272], Німеччина, країни Балтії, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словенія^[273], Чорногорія^[274] послідовно закрили свій повітряний простір для російських літаків^[273]. До вечора 27 лютого Європейський Союз повністю закрив свій повітряний простір для всіх літаків, які зареєстровані в Росії або контролюються Росією. Заборона на польоти торкнулася і приватних літаків^[275]. Свій повітряний простір закрила також Канада^[276], а потім США та Чорногорія^[277].
• Німеччина 27 лютого виділила безпрецедентні додаткові $113 млрд на свою армію^[278].
• США 1 березня вислали 12 російських дипломатів при ООН за звинуваченням у шпигунстві^[279].

Докладніше: Пришвидшений вступ України до Євросоюзу

Виступ Байдена щодо російської агресії в Україні

• Польща, Словаччина, Угорщина та США погодилися приймати біженців з України^[280].
• Ірландія скасувала візовий режим для України^[281].
• Правління Національного банку Польщі прийняло рішення надати Національному банку України 4 млрд злотих (950 млн доларів США)^[282].
• Президент Молдови Мая Санду заявила, що її держава готова прийняти десятки тисяч біженців^[283].
• Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення терміну дії віз^[284]. Пізніше вона пообіцяла передати більше протитанкових комплексів^[285].
• Президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Туреччини Реджеп Ердоган ввечері 26 лютого запропонували організувати переговори з Росією^[286].
• Іспанія, Японія та Італія також засудили вторгнення^[287], згодом Японія заявила про можливість повернення до свого складу Курильських островів, втрачених нею після Другої Світової війни.
• Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія ініціювали консультації НАТО з безпеки згідно зі Статтею 4 (проведення консультацій у випадку загрози для когось із союзників, або коли хтось із союзників вважає, що існує загроза для їхньої територіальної цілісності, політичної незалежності, безпеки). Уряд Естонії оприлюднив заяву прем'єр-міністра Каї Каллас: «Розлога агресія Росії є загрозою для всього світу та для всіх країн НАТО […]. Найефективнішою відповіддю на агресію Росії є єдність»^[288][289]. Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС^[290].
• Meta дозволила українським користувачам блокувати свої сторінки в Фейсбуці після того, як США попередили, що Росія створює списки українців, які підлягають розстрілу або відправленню в табори після вторгнення^[291].
• Президент Франції Еммануель Макрон у розмові з президентом Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання^[292].
• Президент Польщі Анджей Дуда також повідомив, що НАТО та ЄС не залишать Україну без підтримки^[292].
• Гана підтримала суверенітет і територіальну цілісність України^[293].
• Японія ухвалила рішення надати $100 млн допомоги та схвалила відімкнення Росії від SWIFT^[294].
• Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про надання майже $54 млн доларів додаткової гуманітарної допомоги^[295].
• Президент Естонії Керсті Кальюлайд підтримала Україну^[296].
• Європейський суд з прав людини оголосив про призупинення усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду^[297].
• Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. За відповідну резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися^[298].
• Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте закликала НАТО вступити у війну за Україну^[299].
• Російський олігарх Роман Абрамович виставив на продаж англійський футбольний клуб «Челсі» та заявив, що гроші, отримані від продажу, підуть до благодійного фонду «допомоги всім жертвам війни в Україні»^[300].
• Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців^[301].
• Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 млн євро^[302].
• Світовий банк погодився надати Україні $723 млн^[303].
• Палата представників Конгресу США проголосувала за надання допомоги Україні в розмірі $13,6 млрд^[304].

ПТРК Javelin

• Польща 25 лютого доставила в Україну колону боєприпасів^[305].
• Чехія 26 лютого надала кулемети, автомати, снайперські гвинтівки, пістолети та набої вартістю 250 млн грн.^[306]
• Нідерланди 26 лютого погодилися надати Україні зенітні ракети для захисту від повітряних атак^[307].
• 26 лютого Німеччина погодилась відправити 400 протитанкових гранатометів із Нідерландів в Україну^[308], які доставили 2 березня^[309]. Канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що Німеччина поставить Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger^[310]. Посол Німеччини Анка Фельдгузен повідомила про відпралення 35 тис. шоломів^[311]. Пізніше Німеччина повідомила про намір поставити Україні 2700 зенітних ракет «Стріла»^[312]. Врешті 26 березня Німеччина доправила до України 1500 зенітно-ракетних комплексів «Стріла», 100 кулеметів MG3 і 8 мільйонів патронів для пістолетів, 350 000 продуктових наборів, 50 медичних транспортних засобів і медикаменти.^[313]
• Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 27 лютого анонсував надання Україні летальної зброї^[314]. На початку квітня було надіслано 20 бронетранспортерів Bushmaster, протитанкову зброю і амуніцію^[315].
• Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 27 лютого анонсував постачання Європейським Союзом Україні летальних засобів^[316].
• Фінляндія заявила 27 лютого, що надсилає Україні 2000 бронежилетів, 2000 композитних шоломів, 100 носилок, а також обладнання для двох станцій швидкої медичної допомоги^[317].
• ООН (Болгарія, Словаччина та Польща) 1 березня виділили Україні 70 літаків МіГ-29 та Су-25^[318], які базуватимуться в Польщі^[319].
• Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила 4 березня про доставку 1370 протитанкових засобів та 700 тис. набоїв для штурмових гвинтівок і кулеметів^[320].
• Сполучені Штати схвалили, щоб країни НАТО надавали військові літаки Україні^[321]. 8 березня польський уряд прийняв рішення передати свої літаки МіҐ-29 у розпорядження американських військ на авіабазу Рамштайн та закликало інші країни НАТО зробити так само^[322], що було прокоментовано Куртом Волкером у Твіттері словами «Прекрасні новини! Домовлено відіслати МіҐи з Польщі до України»^[323]. Однак пізніше Пентагон не підтримав такої схеми передачі^[324]. Додатковий пакет допомоги, ухвалений 16 березня, включає 800 ПЗРК «Стінгер», 2 тис. ПЗРК «Джавелін», 1 тис. одиниць легкого протиброньового озброєння та 6 тис. протиброньових систем АТ-4, 100 тактичних безпілотних літальних систем, 100 гранатометів, 5 тисяч гвинтівок, 1 тисячу пістолетів, 400 кулеметів та 400 дробовиків, понад 20 млн боєприпасів для стрілецької зброї, гранатометів та мінометів, 25 тис. бронежилетів та 25 тис. шоломів^[325]. 7 квітня сенат США одноголосно підтримав можливість ленд-лізу для України^[326].
• Словаччина передала 8 квітня систему ППО С-300^[327].

Гуманітарна допомога, зібрана чеськими добровольцями

• Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя^[328].
• Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом та іншим^[329].
• Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації^[330].
• Китайський Червоний Хрест повідомив про плани надіслати гуманітарної на 5 млн юанів ($791 тис.)^[331].
• ВООЗ спрямувала в Україну близько 100 тонн товарів включно з киснем, інсуліном, хірургічним приладдям, анестетиками та медичним обладнанням^[332].

Британська Палата лордів обговорює ситуацію в Україні

Докладніше: Санкції проти Росії (2022) та Економіка Російської Федерації (2022)

ООН

• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН^[333][334].

Рада Європи

• 25 лютого Рада Європи припинила членство Росії в усіх своїх органах за порушення її статуту, а саме статті 3 (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод)^[335]. Також було припинено спрощену видачу віз громадянам Росії^[336].

Європейський союз

• Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що Росія зіткнулася з «безпрецедентною ізоляцією» у зв'язку з її нападом на Україну, і зазнає «найжорсткіших санкцій», які коли-небудь запроваджував ЄС^[204]. Європейський Союз заморозив активи президента Росії Володимира Путіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова 25 лютого^[337][338].
• Швейцарія, котра асоціюється з ЄС, але не є його частиною, займала нейтралітет, але 28 лютого запровадила проти Росії повний пакет санкцій Європейського Союзу^[339].
• ЄС та країни «Великої сімки», 15 березня позбавили Росію преференцій від членства у Світовій організації торгівлі^[340].
• Литва 2 квітня відмовилася від покупок російського газу^[341]. Аналогічно вчинили Латвія та Естонія^[342].

США

• Президент США Джо Байден запевнив, що «США і партнери відреагують спільно і рішуче. Світ притягне Росію до відповідальності»^[292]. Наприкінці 24 лютого Джо Байден заявив: «Путін — агресор. Путін обрав цю війну. І тепер він і його країна зазнають наслідків», а також запевнив у запровадженні додаткових санкцій проти Росії, що «…призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайно, так і з часом»^[343]. Речник Держдепартаменту США Нед Прайс повідомив у інтерв'ю, що Зеленський «багато в чому представляє — навіть уособлює — демократичні прагнення та амбіції України — українського народу», а тому є ціллю № 1 для російської агресії^[344]. Сполучені Штати повідомили також, що розглядають можливість накладення санкцій на Центральний банк РФ^[345] і 3 березня слідом за ЄС заморозили активи російських мільярдерів і наближених до кремлівської влади людей^[346]. Хоча прохання України про закриття її неба для російських літаків було відхилено 4 березня. США, за словами речника Державного департаменту Неда Прайса, готові посилювати санкції проти Росії^[347]. Президент Джо Байден 8 березня оголосив, що США припиняє імпорт російської нафти^[348], а 11 березня заборонив імпорт з Росії алкоголю, діамантів і морепродуктів^[349].

Велика Британія

• Велика Британія запровадила окремі санкції проти російських олігархів. До переліку потрапили власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович, бізнесмен Олег Дерипаска, голова «Роснефти» Ігор Сєчин, голова банку ВТБ Андрій Костін, голова «Газпрому» Олексій Міллер, власник трубопровідної компанії «Транснефть» Микола Токарєв і голова банку «Россия» Дмитро Лебедєв^[350].

Організації

Медійні

Технологічні

Наукові

Освітні

• Європейський фонд освіти висловив підтримку Україні та зобов'язався не проводити жодних активностей на території Російської Федерації та Республіки Білорусь^[374].

Фінансові

• Visa та Mastercard 1 березня заблокували кілька російських фінансових установ у своїй мережі^[375], а 6 березня припинили свою діяльність у Росії^[376].
• PayPal призупинила надання своїх послуг у Росії^[377].
• Провайдер фінансової інформації Bloomberg і телерадіокомпанія CNN припинили роботу в Росії^[378].
• Нафтогазова корпорація Shell припинила купувати російську нафту й оголосила про закриття своїх станцій у Росії^[379].
• Криптовалютна біржа Coinbase заблокувала 25 тис. гаманців, пов'язаних із Росією^[380].
• Сервіс грошових переказів Western Union зупинив роботу в Росії^[381].
• Згорнув роботу інвестиційний банк JPMorgan^[382].

Харчування

Спортивні

• Футбольний клуб «Манчестер Юнайтед» відкликав спонсорські права російського «Аерофлоту»^[386].
• Європейський футбольний орган УЄФА вирішив перенести фінал Ліги чемпіонів із Санкт-Петербурга до Сен-Дені (Франція) після засідання виконавчого комітету цього органу. Збірні Польщі, Чехії та Швеції з футболу відмовилися від будь-яких матчів із Росією^[387]. Формула-1 скасувала Гран-прі Росії на цей рік через кризу, а чемпіони світу Себастьян Феттель і Макс Ферстаппен назвали «неправильним» змагання в Росії^[388][389].Міжнародний олімпійський комітет закликав міжнародні спортивні федерації перенести або скасувати будь-які спортивні заходи, заплановані в Росії чи Білорусі^[390][391].
• Міжнародний олімпійський комітет відкликав олімпійські ордени Володимира Путіна та його соратників. Російських і білоруських спортсменів комітет рекомендував не запрошувати на міжнародні змагання^[392].

Інші

• Хакери угрупування «Anonymous» 25 лютого оголосили «кібервійну» Росії. Вони атакували вебсайти Кремля, Міністерства оборони Російської Федерації та новинного ресурсу «RT»^[393]. 26 лютого, близько 15 год., вони атакували сайти Кремля, сайт президента РФ, уряду, Держдуми, Ради Федерації, «Госуслуг», «Роскомнадзора», вивівши їх із ладу, та, ймовірно, зламали російські телеканали, транслюючи там українську музику. Невдовзі угрупування Anonymous заявило про злам бази даних сайту Міністерства оборони Російської Федерації^[394].

Санкції проти Білорусі

• Європейський Союз 27 лютого анонсував запровадження нових санкцій проти поточного режиму Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком, якого Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала «ще одним агресором у цій війні»^[395].
• 2 березня Європейський Союз запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників^[396].

Підтримка Росії та співпраця з нею

Схвалення дій Росії висловили Білорусь, Сирія, Еритрея, Венесуела, Куба, Нікарагуа та М'янма^[397].

Китай має з Росією пакт про співпрацю, що діятиме до 2026 року. Частиною пакту є умова, що Росія розглядає Тайвань як «невід'ємну частину Китаю». Після вторгнення Росії в Україну Китай заявив, що не надаватиме Москві військову підтримку, але зміцнює торгівлю за рахунок збільшення імпорту пшениці з Росії^[398].

Пакистан та Індія мають тісні стосунки з Росією та продовжують економічну співпрацю, при цьому лишаючись нейтральними в питаннях війни. Ізраїль та Туреччина, що довго співпрацювали з Росією, виступили за те, щоб не відмовлятися від стосунків ні з Україною, ні з Росією^[398].

Протести проти війни

Докладніше: Протести проти російського вторгнення на територію України

Бранденбурзькі ворота засвітилися кольорами українського прапора під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.

Філармонія Мечислава Карловича у Щецині під час акції солідарності з Україною, 24 лютого 2022 р.

За даними ОВД-Інфо, 24 лютого поліція затримала понад 1800 росіян у 51 місті Росії за протести проти вторгнення Росії на територію України.^{[399][400][401][402]} Міністерство внутрішніх справ Росії виправдовувало ці арешти «обмеженнями щодо коронавірусу, у тому числі на публічні заходи», які продовжують діяти^[403]. Російський лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов оголосив, що «Новая газета» випустить свій наступний номер українською та російською мовами. Дмитро Муратов, журналіст Михайло Зигар, режисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ про те, що Україна не становить загрози для Росії та закликали громадян Росії засудити війну^[404]. Олена Черненко, журналіст «Коммерсанта», розповсюдила відкритий лист з критикою розпочатої Росією війни, підписаний 170 журналістами та науковцями^[243]. Проукраїнські протести відбулися у кількох посольствах Росії за кордоном, зокрема у Вірменії, Австралії, Азербайджані, Болгарії, Бельгії, Канаді, Естонії, Грузії, Німеччині, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Казахстану, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Тайвані, Туреччині, Великобританії та США. У Чехії близько трьох тисяч людей протестували проти Росії на Вацлавській площі в Празі.

• Протести проти російської агресії відбулися в Лондоні (Велика Британія), Мюнхені (Німеччина), Дубліні (Ірландія), Таллінні (Естонія), Парижі (Франція), Гаазі (Нідерланди), Токіо (Японія), Римі (Італія), Осло (Норвегія), Мадриді (Іспанія), Відні (Австрія), Стамбулі (Туреччина), Варшаві (Польща) та інших містах. Низка акцій відбулася також біля російських дипломатичних установ^[405]. Протести проти війни пройшли також у Росії^[406], де були розігнані. Російська влада попередила громадян, що участь в антивоєнних протестах може зумовити кримінальне переслідування та кримінальну відповідальність^[407].

Рух бойкоту проти російської та білоруської продукції поширився в деяких країнах, особливо в країнах Балтії. В Естонії багато мереж супермаркетів прибрали з полиць російські продукти та напої^[408]. У Латвії більшість супермаркетів вилучили російські та білоруські продукти, зокрема харчові продукти, напої, журнали та газети; мережі Coop, Rimi, Maxima та Barbora стали найвідомішими мережами супермаркетів, які приєдналися до бойкоту^[409]. У Канаді комітетам із контролю за алкогольними напоями кількох провінцій, включно з Радою контролю за алкогольними напоями Онтаріо^[410], Société des alcools du Québec^[411], Newfoundland and Labrador Liquor Corporation,^[412] Manitoba Liquor & Lotteries Corporation^[413] і Nova Scotia Liquor Corporation,^[414] було наказано вилучити російську алкогольну продукцію з роздрібних магазинів. Уряд Британської Колумбії припинив імпорт російської алкогольної продукції^[415]. У Сполучених Штатах багато барів і алкогольних магазинів також прибрали з полиць російську горілку^[416].

Коментарі

• Посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь сказав, що всім сторонам потрібно «зберігати холодну голову й раціональність» і що «особливо важливо наразі уникнути підігрівання напруженості»^[417]. Позиція Китаю полягала в осудженні як розвитку війни, так і запровадження односторонніх санкцій проти Росії^[418]. Помічниця міністра закордонних справ КНР Хуа Чуньїн висловилася за те, щоб не називати події в Україну «у типовому західному стилі» вторгненням^[419].
• Колишній президент США Дональд Трамп спершу похвалив Путіна за «рішучість» і оцінив його дії як «миротворчі». Водночас згодом він закликав молитися за український народ^[420].
• Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон описав російське вторгнення як «катастрофу для нашого континенту» й анонсував, що обговорить ситуацію з лідерами країн «Великої сімки»^[421].
• Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відгукнулася, що «російський уряд порушує найелементарніші правила міжнародного порядку на очах світу», та заявила, що німецькі дипломати, які залишилися в Києві, покинуть столицю^[265]. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав напад Росії «чорним днем для Європи» і закликав Путіна зупинитися негайно^[292].
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав «безвідповідальним» заклик президента Росії Володимира Путіна підвищити рівень бойової готовності його ядерних сил. Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі, відгукнувся: «Ніхто не повинен дивуватися, що він [Путін] зробить це [такий заклик]»^[112].
• Папа Римський Франциск відвідав російське посольство та провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Папа висловив «глибокий біль» за страждання країни^[422].
• Голова Ради муфтіїв Росії, муфтій шейх Равіль Гайнутдін, закликав мусульман Росії та всіх інших єднатися навколо молитви за мир, відновлення дружніх стосунків і відвернення повномасштабної війни^[423].
• Верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін схвалив рішення Путіна ввести війська в Україну, подякував Путіну за визнання ЛНР і ДНР від імені «мільйонів російських мусульман»^[424].
• Радикальний ісламістський рух Талібан закликав вирішити конфлікт мирним шляхом^[425].
• Понад 150 Нобелівських лавреатів підписали листа на підтримку України, де порівняли Росію з гітлерівською Німеччиною та осудили її дії^[426].

Інші реакції

Брати Клички з терміналами Starlink

• Очільниця білоруської опозиції Світлана Тихановська проголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі^[427].
• Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню^[428].
• Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України^[429].
• Президент Туреччини Реджеп Ердоган запевнив, що Україна та Росія є ключовими торговими партнерами, тож конфлікт між двома країнами може завдати шкоди економіці Туреччини. Він засудив вторгнення Росії в Україну як «важкий удар по регіональному миру та стабільності»^[430], а також розкритикував НАТО за відсутність конкретних дій у вирішенні конфлікту (станом на 25 лютого)^[431].
• Президент Сербії Александар Вучич пообіцяв офіційно осудити визнання Росією незалежності ЛНР і ДНР, якщо президент України так само публічно осудить бомбардування Югославії НАТО 1999 року. Він висловив військовий нейтралітет щодо поточної ситуації та підтримку суверенітету України^[432].
• Полковник королівських збройних сил Великої Британії Річард Кемп (en: Richard Kemp) наголосив на нагальній необхідності усунення (знищення) В. Путіна, так само як терориста Усама бен Ладена.^[433]
• Президент США Джо Байден і Сенат США визнали очільника Кремля В. Путіна військовим злочинцем і кривавим диктатором.^[434][435]
• Американський мільярдер Ілон Маск вночі з 26 на 27 лютого розгорнув супутниковий інтернет Starlink над Україною і анонсував, що термінали для доступу до нього вже відправлено. Свій жест він пояснив протидією Росії на випадок, якщо вона блокуватиме доступ до інтернету в Україні^[436].
• Прем'єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон попередив 19 березня, що Захід не повинен намагатися «нормалізувати відносини» з президентом Росії Володимиром Путіним. Міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс заявила, що Кремль, схоже, використовує мирні переговори між Москвою і Києвом лише для прикриття для своїх військових дій^[437].
• Прем'єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон заявив 29 березня, що хоче надати Україні більш летальну військову допомогу, оскільки Володимир Путін «підливатиме масла у вогонь».^[438]

Див. також: Втрати військової техніки в російсько-українській війні

Див. також: Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)

Люди оглядають знищену в Конотопі БМП

Знищена військова техніка російських окупантів на одній з вулиць Бучі. 1 березня 2022 року.

Трощення техніки російських окупантів, позначеної літерою «V», на Київщині. Приблизно 8 березня 2022 року.

За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій з 24 лютого бойові втрати противника станом на 12 квітня орієнтовно становили:

• особового складу — близько 19 600 осіб
• танків — 732 од.
• бойових броньованих машин — 1 946 од.
• артилерійських систем — 349 од.
• РСЗВ — 111 од.
• засобів ППО — 63 од.
• літаків — 157 од.
• гелікоптерів — 140 од.
• автомобільної техніки — 1 406 од.
• кораблів/катерів — 7 од.
• цистерн із ПММ — 76 од.
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 124 од.
• спеціальної техніки — 25 од.
• пускових установок ОТРК/ТРК — 4 од.

Дані уточнюються, підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій^[439]. Згідно з інформацією міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, офіційна кількість російських військовополонених в Україні станом на 19 березня становила 562 особи^[440].

Вже в перші дні агресії російські загарбники зазнали значних втрат у живій силі й техніці. У своїй новітній історії Росія в усіх війнах, які вона вела, ще не зазнавала таких великих втрат за такий короткий час^[25]. Загалом за перший день повномасштабного вторгнення втрати окупанта оцінювалися Міністерством оборони України як: близько 800 вбитих, знищено 500 одиниць техніки, 2 батальйони покинули техніку та пішим порядком покинули позиції^[441][442]. У боях за населений пункт Щастя захоплено один танк і одну ЗУ-23-2^[443].

26 лютого 2022 року віцепрем'єрка Ірина Верещук звернулася до Червоного хреста з проханням про допомогу у вивезенні тіл ліквідованих російських окупантів із території України^[444]. Наступного дня, 27 лютого, настоятель ПЦУ Епіфаній з подібним проханням звернувся до керівництва РПЦ. У зверненні йшлося про 3000 тіл загиблих^[445].

Тоді ж Служба безпеки України повідомила, що заблокувала 7 тис. ботів із Російської Федерації, які поширювали неправдиву інформацію про бойові дії. Основними майданчиками для поширення дезінформації, за її словами, були Telegram, WhatsApp і Viber^[446].

За даними США, станом на 16 березня Росія втратила понад 7 тис. солдатів убитими та 14—21 тис. пораненими^[447]. За підрахунками журналу «Forbes», станом на 12 березня українська армія знищила військової техніки РФ на понад 5 млрд доларів^[448]. На березень 2022 року, питомі втрати російської окупаційної армії становили щонайменше 0,028 % на день або у 2 рази більше, ніж у війні армії СРСР з гітлерівською Німеччиною^[449].

Офіційні дані посадових осіб та ЗМІ РФ щодо втрат збройних сил РФ

25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1000 осіб^[25], представник Міністерства оборони Росії І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає»^[450].

Лише 26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, коли кількість загиблих російських загарбників обчислювалася у кілька тисяч осіб, в Росії вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною — головою Дагестану^[451][452]. У наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні^[453], знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. 25 березня 2022 року Міністерство оборони Росії вперше з 2 березня оновило інформацію щодо кількості російських військових, які загинули за місяць так званої «спецоперації» в Україні. За його даними, було ліквідовано 1351 російського військовослужбовця, тоді як, згідно з даними Генштабу ЗСУ — ліквідованих російських загарбників в понад як 10 разів більше — понад 16 тис.^[454]

Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр^[455]. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії ТАРС з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад 3500 солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту^[456]. 21 березня російське видання «Комсомольська правда» оприлюднило дані щодо втрат живої сили від Міноборони Росії — 9861 вбитими та 16 153 пораненими військовослужбовцями^[457].

Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков 7 квітня визнав у інтерв'ю для британського телеканалу «Sky News», що Росія зазнає значних втрат в Україні та назвав це «великою трагедією» для Росії^[458].

Втрати України

Див. також: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

Зверніть увагу! Оприлюднення втрат з українського боку — це цінна інформація для ворога. Тому вона публікується лише узагальнено та з затримкою. Перевага віддається інформації про втрати серед цивільних[459].

Покинута техніка ЗСУ 6 березня 2022 року (з відео російських окупаційних військ).

На ранок 24 лютого було підтверджено смерть понад 40 українських солдатів і 18 цивільних. За оцінками Міністерства охорони здоров'я України, загалом загинуло 57 людей і 169 поранено^[460]. Спершу Генштаб ЗСУ повідомляв, що при обороні острова Зміїний полягло 13 прикордонників^[461], але згодом стало відомо, що принаймні частину військовиків захопили в полон. Згідно повідомлення Президента Володимира Зеленського, упродовж першого дня українська армія в боях із армією РФ втратила 137 військовослужбовців, серед них 10 офіцерів^[462]. Наступного дня парламентський заступник державного секретаря зі збройних сил Джеймс Гіпі доповів про загибель із початку вторгнення 194 українських військовослужбовців, а також 57 цивільних^[463].

У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом частково згорів один із найбільших і найпотужніших літаків у світі українського виробництва — АН-225 «Мрія»^[464].

Російська сторона в особі прессекретаря Міністерства оборони РФ генерал-майора Ігоря Конашенкова заявила, що нібито Збройні сили Росії за весь час знищили майже 1 000 об'єктів військової інфраструктури України «в рамках спеціальної операції на Донбасі», зокрема 38 літаків, 7 вертольотів, 11 безпілотних літальних апаратів і 2 тактичні ракети «Точка-У»^[455].

За підсумками лютого, згідно з інформацією газети «День», «скільки-небудь достовірних даних про українські втрати немає, але можна припустити, що вони в кілька разів менші за російські втрати, як у людях, так і в техніці»^[465].

Президент Володимир Зеленський 12 березня вперше після 24 лютого назвав втрати Збройних сил України у війні з Росією: орієнтовно 1300 українських військовиків загинули^[7].

За даними Управління Верховного комісара ООН із прав людини, станом на 9 квітня в Україні через дії окупантів 1793 цивільні людини, ще 2439 поранені. Серед загиблих, за даними ООН, є 142 дитини; за даними українського Офісу генерального прокурора — 177 дітей станом на 10 квітня. Більшість втрат серед цивільних осіб спричинено обстрілами з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетними та авіаударами^[466].

Відомі українці, що загинули в боях за Україну

• Юрій Ворона — боксер, триразовий чемпіон Чернігівської області, призер міжнародних і всеукраїнських змагань. Загинув у бою з російським окупантом під селом Лукашівка поблизу Чернігова на самому початку повномасштабної війни, його тіло знайшли аж 4 квітня. Юрій Ворона родом з Чернігова, йому було 25 років^[467].
• Ігор Сухих — майстер спорту України міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства та рукопашного бою, чемпіон і призер чемпіонатів України, Європи та світу, ветеран АТО, футболіст команди «АТО-Ірпінь». Загинув мужньо боронячи рідний Ірпінь. 26 березня його провели в останню путь у місті Сквира^[468].
• Євген Малишев — біатлоніст, учасник III зимових Юнацьких Олімпійських ігор 2020 року у м. Лозанна (Швейцарія). Загинув 1 березня 2022 року під час оборони Харкова.
• Валерій Чибінєєв — військовик, капітан Збройних сил України, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади. Герой України. Загинув 3 березня 2022 року в день свого народження у боях за смт Гостомель поблизу м. Києва.
• Павло Лі — актор театру і кіно, дубляжу, співак і композитор. Загинув 6 березня 2022 року під обстрілами в Ірпені, де відбувалися запеклі бої з російськими окупантами.
• Олександр Марченко — підприємець і політичний діяч, народний депутат України 8-го скликання. 7 березня 2022 загинув у бою з окупантами в районі київської Пущі-Водиці.
• Сергій Проневич — спортсмен; у жовтні 2019 потрапив до «Книги рекордів України», пробігши у повному військовому екіпіруванні українського вояка марафонську дистанцію 42 км. Був у територіальній обороні і зник 12 березня. Згодом виявилось, що після катувань його вбили російські військові неподалік Тростянця^[469].
• Микола Кравченко — громадський і політичний діяч, ідеолог Азовського руху, один із засновників Харківської обласної громадської організації «Патріот України», ветеран полку «Азов». Загинув 14 березня 2022 року.
• Макс Левін (Левін Максим Євгенович) — відомий український фотокореспондент, документальний фотограф. Документував події російського вторгнення; з 13 березня зник, його тіло з вогнепальними пораненням знайшли 1 квітня в околицях села Гута Межигірська на Київщині^[470].
• Святослав Пашинський — скульптор, кераміст, член Національної спілки художників України, лавреат премії в галузі скульптури імені Миколи Ярошенка, викладач Полтавської ДХШ. Загинув від ворожої кулі 26 березня у Запорізькій області, йому було 44 роки^[471].
• Юрій Руф (Юрій Романович Дадак) — поет, науковець, громадський діяч, засновник літературно-просвітницького проєкту «Дух Нації»; доцент кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев'яних будівельних виробів Національного лісотехнічного університету України, кандидат технічних наук^[472]. З перших днів російського вторгнення був добровольцем на фронті. У складі львівської 24-ї бригади воював на Луганщині. Загинув від ворожої кулі 1 квітня 2022 року.

Побічні втрати

Докладніше: Репарації з Росії

24 лютого 2022 року поблизу Одеси стався вибух на турецькому судні. Під час вибуху ніхто не постраждав, судно спрямували до Румунії^[473].

25 лютого 2022 року в нейтральних водах Чорного моря було пошкоджено комерційне судно під прапором Молдови з російськими моряками^[474].

25 лютого 2022 року о 12:10 на якірній стоянці морського торговельного порту «Південний» у північно-західній частині Чорного моря після влучення ракети пошкоджено судно «NAMURA QUEEN», яке веде морехідну діяльність під державним прапором Панами. Ракета потрапила в кормову частину, зруйнувала гвинто-рульову групу, на судні виникла пожежа. Для гасіння пожежі на судні туди були спрямовані буксири «Бриз-1», «Вікторі», «ПК-888», «КПЛ-99»^[475].

26 лютого російський військовий корабель дружнім вогнем збив військовий літак Росії над Чорним морем^[476].

2 березня в порту «Ольвія» російська ракета пошкодила судно під прапором Бангладешу «Banglar Samriddhi», спалахнула пожежа^[477]. Росіяни вбили одного члена екіпажу, решту захопили в заручники^[478].

3 березня в одеському порту внаслідок вибуху затонуло естонське вантажне судно «Helt», екіпаж врятувався^[479].

Фрегат «Гетьман Сагайдачний», який перебував на ремонті в Миколаєві, затопили, щоб не дістався ворогові^[480].

11 квітня окупанти захопили в полон екіпаж вантажного судна «SMARTA» під прапором Ліберії та вивезли їх у невідомому напрямку^[481].

Чимало американських і європейських експертів очікували стрімкого просування російської армії впродовж першого тижня війни, захоплення великих територій і ключових міст на сході, півночі та півдні України, а також прогнозували падіння чи принаймні повне оточення Києва в короткотерміновій перспективі. На думку західних спеціалістів, українська армія мала слабку протиповітряну оборону, а російські війська мали критичну перевагу в засобах електротехнічної боротьби та в усіх видах звичайних озброєнь^[482]. За попередніми американськими прогнозами напередодні війни, Києву давали максимум 4 дні, а ЗСУ пророкували втрату 15 000 військовиків, росіянам — 5000^[483]. Утім значна перевага російської армії у танках уже за тиждень боїв виявилася суттєво знівельованою ручними засобами протитанкової оборони, які застосовували українські воїни^[484]. Окрім того, замість анонсованих надсучасних бойових засобів Росія використовувала здебільшого застарілу техніку радянських часів. Серед танків домінували радянські Т-72, натомість жодного разу не був задіяний новітній танк «Армата»^[485]. Навіть після 10 днів боїв, коли жодна з цілей російського керівництва не була досягнута, окремі американські коментатори писали про невідворотну російську перемогу^[486]. Натомість інші військові експерти наголошували на помилках російського командування, які зумовили провал початкової операції та загальний військовий неуспіх^[487]. Сподівання російського командування на швидке просування повітряно-десантних військ до Києва ЗСУ зірвали контратакою зі знищенням злітно-посадкової смуги на Гостомельському аеродромі^[485].

Ключовою проблемою російського вторгнення називають помилкову оцінку російськими спецслужбами настроїв в українському суспільстві. Аналітики британського інституту RISU вважають, що російське командування спиралося на якісні дані соціологічних опитувань, що їх проводило ФСБ в Україні, але хибно інтерпретувало ці дані. Зокрема, низький рівень довіри українців до політичних партій та органів влади російське керівництво сприйняло як свідчення байдужості основної маси населення до заміни українських політичних еліт проросійськими. Окрім того, на думку британських дослідників, аналітики не врахували впливу запуску крилатих і балістичних ракет по великих містах: населення зазвичай украй негативно реагує на такі вибухи, навіть якщо вражаються лише військові об'єкти. Всі ці помилки зумовили недооцінку російським керівництвом готовності українського суспільства до опору^[488].

За твердженням австралійського стратега Пітера Сінгера, Україна спрацювала на випередження в плані пропаганди, передбачаючи фейки та провокації в медіапросторі. Численні героїчні історії про успішне протистояння малих військ великій армії окупантів, як і демонстрація підбитої техніки ворога, змусили більшість українців повірити у швидку перемогу над Росією. Аріель Петрович, науковий співробітник Школи державної політики Мерілендського університету, зазначив, що відмова НАТО вводити війська в Україну була розумним рішенням, адже справила враження на росіян, що їхня держава безсила проти в 30 разів меншої за територією України. Макс Бут, фахівець із питань нацбезпеки та колумніст Washington Post вважає — обстріли українських міст лише створюють вогневі позиції в руїнах і перешкоди просуванню російської бронетехніки. Як засвідчила війна в Іраку, такі умови дозволяють всього кільком тисячам бійців місяцями протистояти навіть стотисячній армії^[489].

Колишній командувач військ США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес та професор Джуліан Ліндлі-Френч у аналітичній статті від 14 березня 2022 року стверджували, що до кінця березня має відбутися кульмінація війни, адже швидкої перемоги росіянам здобути не вдалося, ресурсів для тривалого наступу вони не мають, а тому війна набуде характеру позиційної війни на виснаження, оскільки українські військові не матимуть сил для вигнання росіян з країни^[490]. Але 22 березня Міноборони США вже спрогнозувало, що ЗСУ можуть відвоювати території, які окупувала Росія^[491].

Допомога біженцям у Празі, Чехія

Евакуація громадян з вокзалу «Дарниця»

Станом на 18 березня 2022 року, за даними Міграційного агентства ООН, 6,5 млн людей в Україні були змушені переїхати в більш безпечні регіони держави. Ще 3,2 млн виїхали за кордон. Це стало найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни^[492]. 146 тис. іноземних студентів покинули країну^[493]. Водночас понад 510 тис. громадян повернулися в Україну з-за кордону, з них 75—80 % становлять чоловіки^[494]. За вісім днів війни «Укрзалізниця» евакуювала понад 1 млн громадян з гарячих точок^[495]. Майже 15 тис. громадян України окупанти примусово вивезли з Маріуполя до Росії^[496].

До лав тероборони від початку вторгнення РФ вступили 100 тис. людей^[497].

Польща спростила проїзд для українських перевізників гуманітарної допомоги^[498].

Політичні

Росію та її президента Володимира Путіна дедалі більше ізолюють інші країни. Довгострокові союзники різко обернулися проти РФ після її вторгнення в Україну, а західні країни стали надавати Україні різні види допомоги, зокрема і постачати зброю. Надії Путіна на швидку перемогу не виправдалися перед обличчям запеклого опору українських солдатів і добровольців. Президент України Володимир Зеленський відкинув ультиматум Путіна з вимогою капітуляції Києва. Головний потенційний союзник Росії, Китай, відмовився від прямої підтримки, зайнявши нейтралітет^[499].

Деякі іноземні аналітики вказують на паралелі між планами Росії щодо України та планами Китаю щодо Тайваню. Пекін вважає острів Тайвань своєю територією та не виключає його захоплення силою. Тому неодноразово висловлювалися думки, що результат війни в Україні визначить і майбутнє Тайваню як незалежної держави, давши позитивний (або невтішний) приклад. Ключем до вирішення проблеми розглядається позиція одного з найважливіших військових союзників Вашингтона — Японії, бо саме через Тайвань туди відбувається імпорт енергії^[500].

Після виключення Росії з Ради Європи 16 березня 2022 року, російські громадяни втратили право звертатися до Європейського суду з прав людини. Водночас Росія отримала змогу запроваджувати смертну кару^[176].

7 квітня Генеральна асамблея ООН виключила РФ з Ради з прав людини; за виключення РФ проголосували 93 країни, проти — 24^[501][502].

Економічні

Україна

Збитки для інфраструктури України за місяць війни становили $63 млрд^[503].

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві зачинили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк застеріг, що можливий спекулятивний попит^[504]. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану^[505]. Планується використати законсервовані млини, щоб виробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна^[506]. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України^[507].

Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1 136 населених пунктів повністю чи частково були знеструмленими до 20 березня. Без електрики опинилися понад 1 млн споживачів^[508]. 23 тис. км доріг загального призначення буио зруйновані (13 % від загальної протяжності)^[509].

На спеціальний рахунок Нацбанку для допомоги ЗСУ надійшло 12,2 млрд гривень пожертв^[510]. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо^[511]. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у ПриватБанку, надіслали на потреби Збройних сил понад 1 млрд гривень^[512]. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6 млрд гривень^[513]. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи^[514].

Постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях^[515].

З 1 березня уряд України почав продавати облігації для оплати ЗСУ. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1 000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні»^[516]. За день продали облігацій на 8,1 млрд грн^[517].

НБУ з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток^[518].

Гроші, що надавалися вакцинованим від COVID-19 за програмою «єПідтримка» (1 тис. грн на людину), з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати^[519]. 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу 6 500 грн^[520], а «ковідну тисячу» призупинили виплачувати^[521].

Верховна Рада 3 березня ухвалила низку законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду, за що загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна^[522].

Нацбанк 9 квітня зафіксував курс долара на позначці 29,25 грн. до кінця воєнного стану^[523].

Світ

У перший день вторгнення фондові індекси у світі різко впали^[524], а ціни на нафту зросли майже на 6 доларів за барель (на 7 %) після того, як президент Володимир Путін почав військові дії Росії в Україні. Еталонна марка нафти Brent вперше з 2014 року піднялася у ціні до $100 за барель^[525]. 25 лютого Китай призупинив закупки російської морської нафти^[526].

Обвалився також курс криптовалют. Згідно з даними Coinmarketcap, за першу добу після відкритого нападу Росії ринок криптовалют загалом утратив понад $160 млрд^[527].

Ціни на нафту 1 березня піднялися до максимуму з 2014 року. Американська нафта подорожчала на 10 % до внутрішньоденного максимуму $105,14 за барель. Еталонна нафта Brent піднялася приблизно на 8 % до $105,40 за барель^[528]. Президент США розпорядився 31 березня використовувати щодня 1 млн барелів нафти з державного резерву для врегулювання цін на енергоносії^[529].

На Україну та Росію разом припадає близько 14 % світового виробництва пшениці, і вони забезпечують 29 % її світового експорту. Війна та санкції проти Росії зумовили підвищення цін на пшеницю^[530]. Якщо українські поля не будуть засіяні 2022 року, то світ залишиться без найкращих сортів пшениці, яку закупляють зокрема Афганістан, Судан та Ємен, що і так потерпають від продовольчої кризи^[531]. Під загрозою також поставки добрив, що негативно відобразиться на врожайності сільськогосподарських культур і з часом може спричинити зростання голоду в усьому світу^[532].

Роскосмос у відповідь на санкції проти Росії відмовився запускати космічні супутники для мережі OneWeb^[533].

Ціни акцій в Азії впали після пожежі на Запорізькій атомній електростанції. Японський еталонний індекс Nikkei впав на 2,5 %, а Hang Seng в Гонконзі — на 2,6 %. Ціни на нафту зросли на азійських ранкових торгах: ціна нафти Brent перевищила $112 за барель^[534].

Через війну в Україні закрилися два заводи з виробництва неону, звідки надходила майже половина всього неону в світі. Це загрожує суттєвим зменшенням виробництва мікрочипів^[535]. Автомобільні концерни Volkswagen та BMW зменшили виробництво через припинення поставок дротів з України^[536].

За прогнозом Світової організації торгівлі, війна може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3 %^[537].

Росія

Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти неї^[538]. За їхньою кількістю (понад 6 тис.) Росія посіла перше місце у світі, за нею — Іран, Сирія та Північна Корея^[539].

Російський рубль упав до історичних мінімумів, Центральний банк Росії розпочав валютні інтервенції (значний разовий продаж або закупівлю великих партій іноземної валюти). Курс долара і євро до рубля вранці 24 лютого виріс майже на 10 % і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів Московської біржі, яка призупинила діяльність з 8 до 10 год. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського Металінвестбанку Сергій Романчук прокоментував, що «росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і загалом»^[540]. Путін попередив керівників бізнесу Росії, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів»^[541].

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $90 млрд^[542]. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції^[543].

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи SWIFT, однак припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи»^[544]. 25 лютого міністр фінансів Крістіан Лінднер висловився, що Німеччина готова відключити Росію від SWIFT, але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки^[545]. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню такої санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про відключення Росії від SWIFT^[546]. Згодом частину російських банків відключили^[538].

Російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надійшла^[547]. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше^[548].

Сервіси Apple Pay та Google Pay 26 лютого припинили роботу в Росії^[549].

Через запровадження санкцій Росія 28 лютого більш ніж удвічі підвищила ключову процентну ставку, рубль впав на 30 % відносно долара США. Центральний банк Росії заявив, що підвищив ставку з 9,5 % до 20 %, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни^[550]. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття Московської біржі на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день^[551]. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більше ніж на 90 % — до 1,7 цента^[552].

Падіння курсу рубля продовжилося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар^[553]. 9 березня Центробанк Росії увів нові правила, що забороняють продавати громадянам іноземну готівку, а з валютних рахунків можна буде зняти не більше ніж 10 тис. доларів, решта коштів можна видавати лише в рублях за поточним курсом^[554].

За висновком Bloomberg 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій»^[555]. До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні валютні резерви Росії майже вдвічі, включно з депозитами в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу дефолту^[556][557]. Китайські компанії Xiaomi, Oppo та Huawei урізали постачання смартфонів до Росії^[558].

Культурні

Санкції проти Росії практично знищили її кіноринок. Sony, Disney, WarnerMedia, Paramount і Universal припинили покази фільмів на території країни-агресора. Внаслідок пандемії COVID-19 російські кінотеатри та виробники фільмів значно скоротили витрати на утримання свого обладнання. Припинення постачання нового обладнання з-за кордону та підтримки програмного забезпечення практично унеможливили подальший розвиток російського кіно. Не останню роль зіграло й те, що багато серіалів імпортували з України. Російське кінопіратство втратило більшу частину фінансування, оскільки основна частина коштів надходила від українських рекламних агентств^[559].

Екологічні

Території природно-заповідного фонду, що потрапили до окупації

Військові дії призвели до серйозних екологічних наслідків для Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Київської, Чернігівської та Сумської, областей — це забруднення атмосферного повітря, грунтів, водойм, підтоплення площ, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду, лісових пожеж (в тому числі в зоні відчуження ЧАЕС) та ін.

За попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року загалом в зону військової окупації та бойових дій потрапили території 900 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) площею 12406,6 кв.км (1,24 млн га), що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га^[204]. Українська природоохоронна група повідомила, що військова окупація охопила 44% найцінніших природоохоронних територій України^[560].

Див. Екологічні наслідки російсько-української війни (2022)

Зафіксовані випадки, коли противник використовує державну символіку України та вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Однак після наближення до українських позицій війська РФ починали відкривати вогонь на ураження.^[561]

11 березня 2022 року Організація Об'єднаних Націй заявила, що отримала докази використання Росією касетних боєприпасів у Вугледарі та Харкові^[562][563]. 13 березня 2022 року російські війська застосували у місті Попасна на Луганщині фосфорні боєприпаси, заборонені Женевською конвенцією ^[564].

11 квітня повідомлено про хімічну атаку на Маріуполь. За попередніми даними російська армія могла застосувати зарин.^[565]

Докладніше: Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)

Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням

Карта воєнних злочинів станом на 12 березня

Дослідники в галузі міжнародного права Дженніфер Траган, Джульєт Макінтайр, Дуглас Гілфойл і Тамсин Філіпа Пейдж заявили, що вторгнення в Україну порушує статут ООН і є злочином агресії відповідно до міжнародного кримінального права; злочин агресії може переслідуватися відповідно до універсальної юрисдикції^{[566][567][568]}. Станом на початок квітня було зафіксовано 1200 випадків воєнних злочинів російських військ тільки на Київщині після її звільнення. Супутникові знімки підтверджують вчинення злочинів силами РФ саме під час окупації^[569].

Від початку відкритої російської агресії проти України задокументовані численні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерства з боку російських військовиків на захопленій українській території^[570]. Внаслідок обстрілів населених пунктів в Україні російські війська зруйнували пам'ятки архітектури та храми^[571]. Станом на 15 березня 2022 року російський агресор вже знищив в Україні 3500 об'єктів інфраструктури, в тому числі 230 об'єктів транспортної інфраструктури, 165 об'єктів життєзабезпечення населення, таких як електропідстанції та газопроводи — повністю або частково зруйновані^[572].

Відповідно до звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні станом на 6 квітня 2022 року вбито 1 480 мирних жителів, поранено 2 195 людей.^[573] За даними Офісу Генерального прокурора від початку вторгнення РФ в Україні станом на 11 квітня 2022 року вбито 183 дітей, понад 342 - поранено.^[574] Російські окупанти вбивають мирних жителів, викрадають, катують українських журналістів, політиків і громадських діячів, вони також вивозять, депортують українських громадян. Російські окупанти розстрілюють гуманітарні коридори, грабують підприємства, магазини і оселі українців, ґвалтують жінок^{[575][576][577][578][579][580][581][582][583][584][585][586]}.

Російські окупанти влаштували в місті Буча у Київській області масове вбивство цивільного населення (див. Бучанська різанина)^{[587][588][589][590][591][592][593][594][595][596][597][598][599]} Тіла вбитих у Бучі почали з'являтися на вулицях 11 березня, коли туди зайшли війська РФ, їх видно на знімках супутника. Просторове розміщення трупів та інших об'єктів на супутникових фотографіях збігається з просторовим розміщенням трупів та інших об'єктів на фотографіях, зроблених після відходу російських військ з Бучі.^[600][601]

На сайті російського державного агентства «РИА Новости» з'явилася стаття з закликами вчинити геноцид українців^[602].

Незважаючи на те, що в Росії війну офіційно називають «спеціальною воєнною операцією», Женевські конвенції про збройні конфлікти застосовуються навіть тоді, якщо війна не визнається агресорами. Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року, дії російських військових є воєнними злочинами, насамперед — у завданні шкоди життю чи майну цивільного населення. Закон про воєнні злочини спирається на основоположний принцип, згідно з яким потрібно «завжди розрізняти цивільне населення та комбатантів, а також цивільні об'єкти та військові, і відповідно спрямовувати свої дії лише проти військових цілей». Випадкове завдання шкоди цивільним теж є злочином^[603].

Рекордна 41 інша держава звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням офіційно розслідувати воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Головну частину тут складають злочинні дії, спрямовані на деморалізацію цивільного населення^[603]. Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що російські військовики, які вбивають людей і руйнують міста в Україні, будуть притягнуті до відповідальності, всі їхні дії документуються^[604]. Президент Зеленський заявив, що Росія відповідатиме перед міжнародним трибуналом за масові обстріли Харкова^[605]. Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування злочинів Росії в Україні^[605]. Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні^[606]. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у вівторок 1 березня 2022 року у Раді ООН з прав людини, що російські злочини в Україні множаться щогодини, а удари вражають лікарні, школи та житлові будинки^[607]. Канада подала до Міжнародного кримінального суду ООН у Гаазі позов проти Росії через можливе вчинення нею воєнних злочинів в Україні^[608]. Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) у Гаазі Карім Хан заявив, що стартувало розслідування щодо воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні^[609].

Закон про відповідальність військового командування за злочини передбачає кримінальну відповідальність і тих, хто «знав або повинен був знати» про злочини і не вжив необхідних і розумних заходів для дисциплінування сил, що перебувають під їхнім «ефективним контролем». Оскільки Женевські конвенції надають широку кримінальну юрисдикцію суверенним державам, дозволяється переслідувати воєнних злочинців, виявлених на чужій території^[603]. Договір Міжнародного кримінального суду дозволяє висунути звинувачення в воєнних злочинах проти вищих керівників, зокрема глав держав^[603].

Фейкові оголошення про сиріт

Докладніше: Російська дезінформація під час російсько-української війни

Протягом нового витка російсько-української війни, розпочатого 24 лютого, російські ЗМІ, контрольовані владою, продовжили практику створення брехливих (фейкових) новин, яку вони проводили з 2014 року. Серед таких новин як усні вигадані повідомлення, так і постановочні вигадані новини з відеорядом^[610].

Телеграм-канали масово поширювало на початку вторгнення неправдиву інформацію про перебіг війни^[611], зокрема, що керівництво України нібито покинуло країну або підписало договір про капітуляцію, населення захоплених міст зустрічає російських окупантів як «визволителів», розмови та повідомлення громадян прослуховують і прочитують українські спецслужби за правилами «воєнного часу» тощо^[612].

7 березня окупанти завезли на Запорізьку АЕС 14 журналістів-пропагандистів для зйомки «вдячних за визволення працівників електростанції» та для виправдання агресії і запевнення громадян РФ, що ЗАЕС в цілковитій безпеці^[613].

За повідомленням уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової 6 квітня, російські військові викрадають українських цивільних чоловіків, щоб видавати їх за військовополонених^[614]. Свідчення російських воєнних злочинів РФ активно заперечує, називаючи їх підробками^[615].

Контроль над ЗМІ в Росії

В РФ місцевим ЗМІ заборонили використовувати слово «війна» у матеріалах, що стосуються «воєнної операції» Росії в Україні^[616].

3 березня 2022 року Комітет Держдуми Росії з держбудівництва та законодавства схвалив поправку про запровадження відповідальності та штраф до 5 млн рублів або позбавлення волі терміном до 15 років за «публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил Російської Федерації».^[617] Депутати Державної думи РФ схвалили у першому читанні поправки до Кримінального Кодексу про покарання до 15 років позбавлення волі за «дезінформацію про дії Збройних сил РФ у воєнних операціях»^[618]. Перші карні справи за цими поправками були відкриті в Росії в Томській області 16 березня 2022 року проти пересічних громадян^[619]

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій та масових комунікацій звернулася до цілої низки ЗМІ з вимогою про видалення «недостовірної інформації про спеціальну воєнну операцію ЗС Росії із захисту Донбасу». Згодом на вимогу Генпрокуратури Роскомнадзор заблокував доступ до інтернет-ресурсів радіостанції «Ехо Москви» та телеканалу «Дождь»^[620]. Заблоковано також телеканал «Настоящее время», створений «Радіо Свобода» з участю «Голосу Америки», радіостанцію «Ехо Москви», «The Village», «Тайга.інфо», «DOXA», «The New Times» та низку українських видань^[621]. Після початку бойових дій в Росії протягом тижня було заблоковано кілька ЗМІ,^[622] зокрема були закриті опозиційні канали «Дождь» і «Ехо Москви»^[621].

29 березня 2022 Роскомнагляд звернувся до адміністрації Вікіпедії з вимогою стерти правдиву інформацію про війну Росії проти України.^[623][624]

Російська пропаганда щодо війни росії проти України

Російський плакат на підтримку її агресії з маркуванням морської піхоти

Президент Росії Путін і російська пропаганда називають агресивну війну Росії проти України, яка супроводжується вторгненням Росії з південного, східного та північного кордону України, «спеціальною воєнною операцією на Донбасі» з метою «демілітаризації та денацифікації України»^[625]. Неонацизм є головною темою проросійської пропаганди, він приписується чинній українській владі та її союзникам. Насправді в Україні відсутні ознаки нацизму, а це зокрема: територіальні амбіції, спонсований державою тероризм, расизм, нестримний расовий антисемітизм, фанатизм, диктатура, пропаганда агресивної війни, імперські амбіції. В Україні 2015 року прийнято закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки.^[626][627] В Україні прийнято закон про запобігання та протидію антисемітизму і про кримінальну відповідальність за антисемітизм.^[628][629] Незважаючи на наявність в українському суспільстві окремих елементів ксенофобії, ніякої широкої підтримки нацизму та ультраправої ідеології нема ні в уряді, ні в армії, ні на виборах. Президентом України став російськомовний єврей Володимир Зеленський^[630], який виграв президентські вибори 2019 року, в той час як його опонентом був українець^[631]; в ході парламентських виборів 2019 року ультраправі націоналістичні партії не змогли отримати жодного місця у Верховній раді України.^[632][633] Проти звинувачень України в нацизмі висловилися провідні політики й авторитетні дослідники нацизму та геноциду: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш^[634], канцлер Німеччини Олаф Шольц^[635], голова комісії ЮНЕСКО щодо попередження геноциду Александр Гінтон^[636] і приблизно 150 вчених-істориків з різних країн, які підписали спеціальну заяву з цього приводу.^[637] З критикою звинувачень Путіна на адресу Зеленського в неонацизмі і геноциді виступили Меморіальний музей жертв Голокосту в Освенцімі^[638] і Меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні.^[639] Путін також висловлювався, що країни НАТО підтримують неонацистів^[640].

Російським школам роздали методички, як виправдовувати війну Росії проти України перед дітьми^[641].

Протести в Росії проти війни не отримали висвітлення у провладних ЗМІ. За участь у протестах поліція затримала вже понад 6 тис. людей^[642].

Докладніше: Українсько-російські переговори (2022)

У ході розмови в полудень 27 лютого 2022 року Президента України Володимира Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком домовлено, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять^[113].

27 лютого українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією^[643]. Самі переговори відбулися 28 лютого. Жодного рішення не було прийнято, лише окреслено деякі пріоритетні теми для наступних обговорень. Увечері сторони повернулися до своїх столиць^[644].

Другий раунд завершився 3 березня в Білорусі. Було ухвалено тільки рішення про організацію гуманітарних коридорів^[645]. Попри оголошені наміри, російські війська продовжували обстріли в заявлений час тиші, звинувачуючи українську сторону в зриві домовленостей^[646].

Третій раунд переговорів відбувся 7 березня в Білорусі. Сторони домовилися про покращення логістики гуманітарних коридорів^[646].

10 березня відбулися переговори міністрів закордонних справ України і Росії, Дмитра Кулеби та Сергія Лаврова^[647]. На зустрічі йшлося про припинення вогню на 24 год., однак прогресу щодо цього сторони не досягли^[648].

Жінка у Кракові з антиросійськими плакатами

Російська агресія дуже скоро отримала відображення в українському мистецтві як ілюстрації, постери та колажі, що підтримують бойовий дух захисників і висміюють ворога. Частина митців продають свої роботи, щоб виручені кошти передати ЗСУ. Деякі країни, що підтримують Україну, проводять виставки цих робіт у мистецьких центрах, галереях, освітніх просторах^{[649][650][651]}. Численні світові видання відгукнулися на російську агресію в Україні карикатурами, де висміювали різні проблеми: від байдужості Путіна до життя власних військ і до залежності Заходу від нафти^[652].

З'явилися низка «народних» пісень і пісень авторського виконання. З-поміж них хітом стала «Байрактар». Пісню «Василина» переробила на «Джавеліне» студія «Мамахохотала». Христина Соловій переспівала італійську «пісню партизанів» — «Bella Ciao» як «Українська лють». Соліст гурту «Karta Svitu» Іван Марунич у перші дні повномасштабного російського вторгнення написав пісню «Крила» про неймовірну здатність українців гуртуватись і давати відсіч ворогові^[653]. Гурт «Пирятин» присвятив темі війни пісню «І москаля нема, немає москаля» (в оригіналі «Арта» 2018 року). Сергій Бабкін переспівав «Я — солдат» і присвятив її нападу Росії на Україну. Пісня «У мене немає дому» гурту «Один в каное» стала гімном українських біженців^[654].

Особливої популярності набув трек «Доброго вечора, ми з України» від PROBASS ∆ HARDI, реліз якого відбувся ще у жовтні 2021 року^[655][656], назва якого стала популярним неофіційним військовим привітанням в Україні під час війни. Нею розпочинає свої відеозвернення голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім^[657], а також Збройні сили України^[658][659], міністр оборони Резніков^[660], журналісти. Зі слів виконавців треку, він лунає у багатьох бомбосховищах України та підіймає дух українців. Трек вийшов на 8 місце в українському чарті Apple Music у березні 2022 року^[661].

Окрім того, за час війни пісня «Стефанія», з якою український фольк-реп гурт Kalush Orchestra виступатиме на Пісенному конкурсі Євробачення 2022, стала певним символом боротьби за свободу, адже користувачі соціальних мереж підкладають цю пісню на фон відеороликів, присвячених героїчній боротьбі України проти Росії^[662]. За словами соліста гурту Олега Псюка, «Стефанія» стала піснею-подякою не лише для його матері, якій він її і присвятив, а для всіх мам, які переживають за своїх дітей та оберігають їх від лиха війни^[663].

перемога України

1. ↑ ^{а б в г} The military balance 2021. Abingdon, Oxon: International Institute for Strategic Studies. 2021. ISBN 978-1032012278. 
2. ↑ Dewan, Angela. Ukraine and Russia's militaries are David and Goliath. Here's how they compare. CNN. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25.02.2022. 
3. ↑ Russia begins to mobilize military reinforcements for Ukraine as casualties mount, Pentagon says. The Washington post. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
4. ↑ US sees Russia focusing on eastern Ukraine, senior US defence official says. The Washington post. 25 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
5. ↑ As Russian Troop Deaths Climb, Morale Becomes an Issue, Officials Say. WSJ. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
6. ↑ Россия второй раз назвала свои потери в войне: погиб 1 351 военнослужащий. BBC. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
7. ↑ ^а б У нас загинуло десь 1300 військових, – Зеленський вперше назвав кількість наших загиблих бійців. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
8. ↑ Від початку повномасштабної війни загинули або поранені більше 3527 мирних українців. Українська правда. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
9. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. 
10. ↑ Зеленський підписав закон про примусове вилучення російського майна в Україні. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
11. ↑ ЗАКОН УКРАЇНИ Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
12. ↑ Війна Росії проти України: звідки очікувати ударів?. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
13. ↑ Механізми кримінального переслідування агресії Росії проти України. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
14. ↑ Kirby, Jen (23 лют. 2022 р.). Russia’s war in Ukraine, explained. Vox. Архів оригіналу за 28 лют. 2022 р. 
15. ↑ Агресія проти України: Резолюція Генасамблеї ООН. www.ukrinform.ua. 
16. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням війни Росії в Україні | DW | 02.03.2022. DW.COM. 
17. ↑ Путин врал, что войны с Украиной не будет. Хронология обмана президента РФ. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
18. ↑ Хронология ужасающей лжи. Как Россия почти четыре месяца обманывала весь мир, утверждая, что не собирается нападать на Украину. ZERKALO.IO. 24 лют. 2022 р. Архів оригіналу за 25 лют. 2022 р. 
19. ↑ «Если украинцы нападут на Россию, не удивляйтесь, если мы ответим». Газета.Ru. 
20. ↑ ^а б МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку. www.dw.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
21. ↑ Марковська, Юлія (24 лютого 2022). Воєнний стан: що відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
22. ↑ Анна Рудик. З території Білорусі по Україні завдано ударів 4 балістичними ракетами, — ОП//Українські Новини, 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
23. ↑ Білорусь вступила у війну проти України. Громадське. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
24. ↑ Загроза з Придністров'я: російські військові проводять там нібито "навчання миротворців". 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
25. ↑ ^а б в ЗСУ: Росія втратила за сьогодні, 25 лютого, понад 1000 військових | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
26. ↑ War in Ukraine - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
27. ↑ Vladimir Putin is facing stiffer opposition than expected -- both inside and outside Ukraine. CNN. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
28. ↑ ^{а б в г} CNN, Eliza Mackintosh. What does Putin want in Ukraine? The conflict explained. CNN. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
29. ↑ Raymond J. de Souza: Putin is using a 'spiritual' lie to further his imperialist aims. National Post. 27.02.2022. Процитовано 27.02.2022. 
30. ↑ Ghitis, Opinion by Frida. Opinion: Putin's war was launched on a runway of lies. CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
31. ↑ ‘Our fates are united': Syrians rally behind Ukraine after years of Russian torment. The Quardian. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
32. ↑ Crowley, Michael; Wong, Edward (29 січня 2022). U.S. Sanctions Aimed at Russia Could Take a Wide Toll. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
33. ↑ Канада доставила зброю для Збройних Сил України. Міністерство оборони України. 19 лютого 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 25.02.2022. 
34. ↑ ЗСУ отримали від Естонії протитанкові ракетні комплекси «Джавелін». Мінстерство оборони України. 18 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 25.02.2022. 
35. ↑ ЗСУ отримали від Литви зенітно-ракетні комплекси Stinger. Мінстерство оборони України. 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 25.02.2022. 
36. ↑ CNN, Angela Dewan. Ukraine and Russia's militaries are David and Goliath. Here's how they compare. CNN. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
37. ↑ ^а б U.S., British Officials Say Russia Slowed By Logistics, 'Viable Ukrainian Resistance'. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
38. ↑ Про зникнення військових із Сибіру повідомляють їхні рідні – на відео солдати кажуть, що потрапили в полон в Україні. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
39. ↑ False Flag Shenanigans: Russia Destroys Own Equipment During False Flag Operations In Eastern Ukraine Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.. Oryx, February 21, 2022(англ.)
40. ↑ Putin orders troops into eastern Ukraine on ‘peacekeeping duties'. the Guardian (англ.). 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
41. ↑ Путин: Россия признала «ДНР» и «ЛНР» в границах, закрепленных в их конституциях. Новая газета (рос.). 1645547700000. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
42. ↑ Рада Федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
43. ↑ China asked Russia to delay Ukraine invasion until after Olympics, Western intel shows. CNN. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
44. ↑ Якщо завтра – війна. Три сценарії військового наступу Росії. Як вони вплинуть на бізнес. Forbes. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
45. ↑ Ukraine: Russia plans biggest war in Europe since 1945 - Boris Johnson. BBC. 20 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
46. ↑ Хочу розуміти ситуацію на фронті. Як це мені робити? Читати військових аналітиків, які збирають дані з офіційних і відкритих джерел. Babel. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
47. ↑ Jomini of the West (20 лютого 2022). Potential Ukrainian Theater of War:. Twitter. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
48. ↑ Jonathan Guyer (14 лютого 2022). Enough with the Ukraine war predictions. Vox. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
49. ↑ Russian President Vladimir Putin announces military assault against Ukraine in surprise speech. MSN (амер.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
50. ↑ Ukraine conflict: Russian forces invade after Putin TV declaration. BBC News (en-GB). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
51. ↑ Геращенко заявив про ракетні удари по військових складах і аеродромах у кількох містах України. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
52. ↑ Blasts rock Ukraine as Putin declares war. POLITICO (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
53. ↑ ^а б в Пентагон: російські солдати в Україні мерзнуть, а у військових кораблів проблеми з паливом. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 березня 2022. 
54. ↑ Україна вводить воєнний стан — Зеленський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
55. ↑ Україна закрила повітряний простір. LIGA (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
56. ↑ Operations in Flight Information Regions: FIR LVIV (UKLV), FIR KYIV (UKBV), FIR DNIPROPETROVSK (UKDV), FIR SIMFEROPOL (UKFV), FIR ODESA (UKOV). EASA (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
57. ↑ Богданьок, Олена (24 лютого 2022). Україна розірвала дипвідносини з Росією — Зеленський. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
58. ↑ CNN, By Gregory Wallace and Pete Muntean. Image shows empty airspace over Ukraine and its border with Russia. CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
59. ↑ У ЗСУ повідомили, що українські військові контролюють Маріуполь і Щастя | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
60. ↑ Вимагають здатися: окупанти підійшли до острова Зміїний й погрожують прикордонникам — ДПСУ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
61. ↑ Війська РФ вклинились в Україну на 5 км на двох напрямках, — ОПУ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
62. ↑ Українські військові спалили чотири російських танки на об'їзній дорозі Харкова. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
63. ↑ ЗСУ збили сьомий російський ворожий літак. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
64. ↑ Над Межигір'ям збили російський гелікоптер. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
65. ↑ ППО України збили 3 російських вертольоти біля аеропорту Гостомель. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
66. ↑ Аеропорт Гостомель захоплено окупантами. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
67. ↑ ЗСУ відбили аеропорт у Гостомелі. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
68. ↑ Російські окупанти захопили Північно-Кримський канал та Каховську ГЕС. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
69. ↑ #DisinfoChronicle. Кремлівська дезінформація щодо військового наступу на Україну. detector.media (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
70. ↑ У Генштабі повідомили, що ведуться бої за низку міст | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
71. ↑ Українські військові ведуть бій біля Сум. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
72. ↑ У Генічеську війська РФ — мер. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
73. ↑ Просування російських танків по Олешках Джерело: https://censor.net/ua/v3318824. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
74. ↑ Росіяни захопили ЧАЕС, персонал у заручниках — радник командувача Сухопутних військ ЗСУ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
75. ↑ Зеленський готується до оголошення загальної мобілізації в Україні. Гордон. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
76. ↑ Зеленський прозвітував про ситуацію в Україні | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
77. ↑ Кабінет Міністрів України - Оперативне повідомлення МВС України станом на 20:00 годину. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
78. ↑ У всіх областях України створюють військові адміністрації | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
79. ↑ Західні партнери мають сприяти закриттю неба над Україною, щоб зупинити російську агресію – Михайло Подоляк. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
80. ↑ Острів Зміїний захоплений окупантами, — Держприкордонслужба Джерело: https://censor.net/ua/n3318913. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
81. ↑ В районі Херсона ЗСУ відбили автомобільний міст і закріпилися на лівому березі Дніпра. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
82. ↑ Обстріл на Позняках: троє поранених, один у важкому стані — Кличко. НВ. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
83. ↑ Російська техніка з міста Суми виїхала у бік Києва — голова Сумської ОДА. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
84. ↑ Погребна, Анна (25 лютого 2022). Росія розраховує, що наші сили втомлені, але ми не втомлені – Зеленський. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
85. ↑ Зеленський: Зупиняйте окупантів всюди, де бачите | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
86. ↑ Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
87. ↑ Погребна, Анна (25 лютого 2022). Росії рано чи пізно доведеться говорити з нами – Зеленський. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
88. ↑ У Києві пролунало два вибухи – відео. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
89. ↑ Російські військові завдали ракетного обстрілу по аеропорту "Рівне" – міський голова. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
90. ↑ ЗСУ і тероборона ведуть бої з окупантами в Дергачах та Печенігах на Харківщині. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
91. ↑ Київ вступив у фазу оборони, — Кличко Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine. // 24 канал. — 2022. — 25 лютого.
92. ↑ Putin tells Xi that Russia willing to hold high-level talks with Ukraine -China's CCTV. Financial Post (англ.). 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
93. ↑ Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною — Пєсков. Суспільне (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
94. ↑ Путин призвал украинских военных взять власть в свои руки: "Легче договориться" (видео). www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
95. ↑ Blasts heard in Kyiv as Russian forces close in. Washington Post (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
96. ↑ Комісарова, Олександра (26 лютого 2022). Російська армія атакує цивільну інфраструктуру на Київщині — Держспецзв'язку. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
97. ↑ ^а б Зеленський розглядає можливість переговорів із Путіним в Єрусалимі. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
98. ↑ Павлюк, Олег (26 лютого 2022). Україна не відмовлялася від переговорів, але Росія висуває ультиматуми. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
99. ↑ «Підрозділи російських окупантів втрачають наступальний темп» ㅡ у Генштабі ЗСУ доповіли про ситуацію в Україні | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
100. ↑ Яворович, Тетяна (26 лютого 2022). Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
101. ↑ Українські військові підірвали залізничні вузли, які пов'язані із Росією. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
102. ↑ МВС: війська РФ підходять до Енергодару і починають розміщувати «Гради» у бік Запорізької АЕС. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
103. ↑ В Офісі президента України заявили, що у Росії нова оперативна пауза через «величезні втрати». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
104. ↑ Причиною вибуху нафтобази під Києвом був ракетний удар Росії - КОДА. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
105. ↑ Харків відбив атаки, Суми під контролем, в Охтирці шестеро загиблих: зведення ЗСУ на початок доби. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
106. ↑ Групу російських диверсантів знешкодили у Дарницькому районі Києва (відео). Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
107. ↑ Із посиланням на Міноборони передають про знищення спецпідрозділу Росгвардії Чечні під Гостомелем. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
108. ↑ У Бучу на Київщині заїхала російська техніка, у багатоповерхівку потрапив снаряд. Суспільне. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
109. ↑ Українські військові відновили контроль над Волновахою, але ситуація у місті «вкрай важка» ㅡ Донецька ОДА. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
110. ↑ CNN, Jim Sciutto, Oren Liebermann and Jeremy Herb. Russian invasion runs into stiff resistance, supply lines are a 'definite vulnerability,' US officials say. CNN. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
111. ↑ Українська та російська делегації зустрінуться на кордоні з Білоруссю — ОПУ. Суспільне. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
112. ↑ ^а б в Ukraine agrees to peace talks with Russia — live updates. DW.COM. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
113. ↑ ^а б Путін перевів сили стримування РФ в особливий режим несення служби. Це, зокрема, і ядерна зброя. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
114. ↑ Російські війська використовують жінок і дітей для прикриття колони бронетехніки – Генштаб ЗСУ. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
115. ↑ 70% українців переконані, що Україна зможе відбити напад РФ – опитування. The Village. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
116. ↑ Відносно спокійна ніч у Києві: влада відкриває магазини, запускає наземний транспорт і частково – метро. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
117. ↑ Росіяни знизили темпи наступу, але все ще намагаються досягнути успіху — Генштаб. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
118. ↑ Геращенко заявив про обстріл Харкова з «Градів», є загиблі. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
119. ↑ У Харкові ㅡ масові обстріли, один снаряд влучив у будівлю. Громадське. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
120. ↑ У Харкові через обстріли 11 людей загинули, десятки – поранені – голова ОДА. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
121. ↑ «Коридор відкрили, процес пішов» ㅡ у Новій Каховці почалась евакуація людей. Громадське. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
122. ↑ Бердянськ в окупації: поліцію розпустили, стоять блокпости, громадський транспорт не працює. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
123. ↑ Запоріжжя: росіяни на в'їздах у Енергодар та мітинги проти них у Бердянську. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
124. ↑ Росія обстріляла Сєвєродонецьк: є жертва і поранені – ОДА. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
125. ↑ ^а б Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
126. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Військовий аналітик: Путін з Україною, схоже, припустився стратегічної помилки | DW | 27.02.2022. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
127. ↑ Україна, Forbes (28 лютого 2022). Хроніка війни. 28 лютого. Україна дає відсіч та отримує підтримку, світ ізолює Росію — Forbes.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
128. ↑ Обстріл військової частини в Охтирці: з'явилось жахливе відео руйнувань. 24 канал. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
129. ↑ Обстріл Харківської ОДА: названо попередню кількість постраждалих. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
130. ↑ Шторм на Чорному морі не дозволяє російському десанту висадитися на півдні України – Арестович. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
131. ↑ На Сумщині відбувся обмін полоненими – голова ОДА. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
132. ↑ Заблокованих у Волновасі евакуювали – ОДА. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
133. ↑ Російські війська завдали удару по Київській телевежі - Геращенко. Інтерфакс-Україна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
134. ↑ Збій трансляції Українського радіо на частоті 105 FM у Києві. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
135. ↑ Унаслідок обстрілу телевежі у Києві постраждали декілька співробітників та охорона – Держспецзв'язку. Інтерфакс-Україна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
136. ↑ Денисенко: Агресор у телевежу не влучив, снаряди поцілили в будівлю апаратної та неподалік пам'ятника Жертвам Бабиного Яру. Інтерфакс-Україна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
137. ↑ Генштаб заявляє про «перехоплення ініціативи у російських окупантів». Радіо Свобода. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
138. ↑ В Енергодарі обстрілів не було, багатотисячний мітинг зупинив російські війська. Інтерфакс-Україна. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
139. ↑ Генштаб ЗСУ: Окупанти взялися за нічні обстріли житлових кварталів, бо не досягнули успіху майже на всіх напрямках. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
140. ↑ Українські прикордонники та ЗСУ вийшли на лінію державного кордону на Сумщині. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
141. ↑ Ядерну безпеку на ЗАЕС порушено, реактори в небезпеці – керівник ЗАЕС. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
142. ↑ У Миколаєві «вибили» російські війська з міста – Кім. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
143. ↑ Основні зусилля російських загарбників зосереджені на оточенні Києва, тривають ракетні удари по населених пунктах – Генштаб ЗСУ. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
144. ↑ Окупант зосередив свої основні зусилля на оточенні Києва та Харкова — Генштаб. Громадське. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
145. ↑ ЗСУ переходять у контрнаступ, Росія змінює тактику – міністр оборони. Громадське. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
146. ↑ Ukraine war: Ukraine can absolutely win against Russia - Blinken. BBC. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
147. ↑ Радник голови МВС про загрозу для України з боку Білорусі: Якщо не буде глибинного тиску з боку Путіна, то Лукашенко петлятиме і надалі. Інтерфакс-Україна. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
148. ↑ Росія заявляє про припинення вогню в деяких районах, проте обстріли тривають. Радіо Свобода. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
149. ↑ Російська армія деморалізована, військові займаються мародерством, на ТОТ ведеться психологічна боротьба з місцевим опором населення – Генштаб. Інтерфакс-Україна. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
150. ↑ Україна і РФ погодили «тишу» й евакуацію людей за 6 коридорами – Верещук. Радіо Свобода. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
151. ↑ Російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріуполі, кількість постраждалих встановлюється. Інтерфакс-Україна. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
152. ↑ Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»//Верховна Рада України, 07.03.2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
153. ↑ В Україні законодавчо дозволили цивільним вбивати російських окупантів.//5 канал/Новини, 09.03.2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
154. ↑ Кулеба після зустрічі з Лавровим: домовитися про перемир'я на 24 години не вдалося. Радіо Свобода. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
155. ↑ 16-й день війни — онлайн. РФ завдала ударів по Луцьку, Дніпру, Івано-Франківську, на Харківщині - по психоневрологічному інтернату. НВ. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
156. ↑ ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області. Інтерфакс-Україна. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
157. ↑ У Запорізькій області триває цивільний спротив російським військам. Радіо Свобода. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
158. ↑ Росія завдала удару по Білорусі з українського напрямку – ЗСУ. Радіо Свобода. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
159. ↑ Мінськ заперечує обстріл своєї території Росією з боку України, місцеві повідомили журналістам про вибухи. Радіо Свобода. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
160. ↑ В Ірпені окупанти розстріляли журналістів New York Times. Перший. 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
161. ↑ Мирні жителі у Запорізькій області не припиняють виходити на вулиці проти загарбників з РФ. Радіо Свобода. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
162. ↑ Від ранку з Маріуполя вже виїхали понад 160 автівок із людьми. Громадське. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
163. ↑ Україна домовилась про гуманітарні коридори на 14 березня. Громадське. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
164. ↑ Через обстріли у центрі Харкова впав житловий будинок. Громадське. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
165. ↑ Ще один обстріл з боку військ РФ у Києві: 1 людина загинула, 6 поранені на Куренівці. Радіо Свобода. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
166. ↑ ЧАЕС знову повністю знеструмлена – «Укренерго». 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
167. ↑ Росія цілеспрямовано підриває продовольчу безпеку України і світу – ГУР. Радіо Свобода. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
168. ↑ Перші біженці з Маріуполя дісталися Запоріжжя. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
169. ↑ #російського_вторгнення — «Цікаве». www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
170. ↑ Регіони: повітряні тривоги майже по всій країні, бої на Харківщині та Київщині. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
171. ↑ Генштаб розповів про успіхи ЗСУ на початку 21-ї доби протистояння вторгненню РФ. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
172. ↑ Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини станом на 11:00 16 березня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
173. ↑ Росія скинула бомбу на драматичний театр у Маріуполі – міськрада. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
174. ↑ Зеленський про ініціативу створення нового союзу U-24: «не можемо більше довіряти наявним інституціям». Радіо Свобода. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
175. ↑ Міжнародний суд у Гаазі наказав Росії припинити бойові дії в Україні – проміжне рішення. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
176. ↑ ^а б Кулеба привітав рішення Комітету міністрів про виключення Росії з Ради Європи. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
177. ↑ Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
178. ↑ Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
179. ↑ Міністерство оборони України. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
180. ↑ Українські війська звільнили Макарів на Київщині (фото). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
181. ↑ Чому рашистів так тягне загинути в Чорнобаївці. Укрінформ. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022. 
182. ↑ ЗСУ взяли в кільце окуповані Ірпінь, Бучу та Гостомель. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
183. ↑ Знищено «Саратов»: Генштаб уточнив наслідки удару по флоту РФ в Бердянську//Новинарня, 25 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
184. ↑ ЗСУ вдесяте накрили вогнем окупантів у Чорнобаївці: ворог тікає (відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
185. ↑ 12:0 на користь України: ЗСУ вчергове розбили окупантів біля Чорнобаївки. Факти. 8 квітня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
186. ↑ Росіяни готувалися до війни з НАТО на території України: документи. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
187. ↑ Євгенія Луценко (29 березня 2022). Окупанти ціляться у сховища палива, щоб ускладнити логістику та створити умови гуманітарної кризи — Генштаб. Громадське. Процитовано 29 березня 2022. 
188. ↑ Ворог тимчасово відмовився від блокування Києва і зосереджує сили на сході — Генштаб. Громадське. 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022. 
189. ↑ Звільнення Бучі та обмін полоненими: головне за день 1 квітня. Громадське. 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
190. ↑ Окупанти повністю вийшли з Чорнобильської АЕС. Громадське. 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
191. ↑ Звільнення Київщини та нові ракетні удари: головне за день 2 квітня. Громадське. 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
192. ↑ Перегрупування сил, основна увага – схід та південь: Генштаб ЗСУ про дії військ РФ. Громадське. 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
193. ↑ Ще один регіон України повністю звільнили від російських окупантів. УНІАН. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
194. ↑ МІУ працює над відновленням інфраструктури у звільнених областях – Кубраков. ТСН. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
195. ↑ Литва повернула свого евакуйованого посла до Києва (ОНОВЛЕНО). Громадське. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
196. ↑ Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією. detector.media (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
197. ↑ Глава держави: Будуть зняті санкції з усіх громадян України, які готові захищати країну у лавах Сил ТрО. Міністерство оборони України. 24.02.2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24.02.2022. 
198. ↑ Зеленський закликав Путіна сісти за стіл переговорів. А ЗСУ — «стояти міцно» | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
199. ↑ Україна та Росія консультуються про місце та час імовірних переговорів — речник Зеленського | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
200. ↑ Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
201. ↑ Зеленський не піде на жодні поступки в переговорах із РФ, які могли б принизити боротьбу України за територіальну цілісність – Подоляк. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
202. ↑ Зеленський закликав окупований Донбас боротися разом з іншими українськими містами. Громадське. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
203. ↑ Путін загрожує не тільки Україні, ми маємо об'єднатися – Порошенко приніс Зеленському план дій. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
204. ↑ ^а б в AFP. Russia faces 'unprecedented isolation' over Ukraine invasion, EU says. TheJournal.ie (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
205. ↑ Dmytro Kuleba. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
206. ↑ Погребна, Анна (25 лютого 2022). В Україні спростили процедуру вступу до тероборони та зняли вікові обмеження. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
207. ↑ Міністерство освіти і науки України - Роз'яснення щодо роботи закладів освіти у межах правового режиму воєнного стану. mon.gov.ua (ua). Процитовано 24 лютого 2022. 
208. ↑ Рябчун, Юлія (25 лютого 2022). Міносвіти запровадило двотижневі канікули в усіх закладах освіти. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
209. ↑ Ткаченко: Не довіряймо жодним ресурсам інформації з території країни-окупанта. detector.media (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
210. ↑ Прищепа, Ярослав (25 лютого 2022). Ситуація на ЧАЕС: Україна звернулась до МАГАТЕ. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
211. ↑ В Україні закликають негайно демонтувати дорожні знаки. Це допоможе дезорієнтувати окупантів | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
212. ↑ Комісарова, Олександра (26 лютого 2022). Мінцифри звернулося до Youtube, Meta і Netflix з проханням відключити сервіси. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
213. ↑ У Росії відключили Твіттер, є проблеми зі зв'язком. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
214. ↑ Три українських оператори заблокували доступ для абонентів з Росії та Білорусі – Держспецзв'язку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
215. ↑ Резніков: росіяни можуть дізнатись про своїх рідних, зателефонувавши на гарячу лінію. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
216. ↑ Зеленський: Україна направила позов проти Росії в Гаагу. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
217. ↑ Україна готова до нових переговорів, але «виконувати російські забаганки не буде» – Кулеба. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
218. ↑ Україна забезпечена теле- і радіомовленням – Держспецзв'язку. Радіо Свобода. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
219. ↑ Рада впровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм - Стефанчук. Інтерфакс-Україна. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
220. ↑ Жодного «внутрішнього конфлікту» та прославляння окупантів: що передбачають закони про заборону російської пропаганди. Громадське. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
221. ↑ Голова НАЗК України «подякував» міністру оборони Росії за корупцію в російській армії. Радіо Свобода. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
222. ↑ РНБО призупинила діяльність низки партій, в тому числі ОПЗЖ і «Партії Шарія» – Зеленський. Радіо Свобода. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
223. ↑ Україна запровадила повне торговельне ембарго проти Росії. Радіо Свобода. 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
224. ↑ Звернення Митрополита Епіфанія з приводу нападу на Україну UA/EN/GR. OCU (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
225. ↑ «Повторення гріха Каїна»: УПЦ МП засудила російську агресію і закликала Путіна припинити війну | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
226. ↑ Священники УПЦ МП просять Онуфрія скликати собор і вийти з московського патріархату. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
227. ↑ ЗВЕРНЕННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА З ПРИВОДУ ПОЧАТКУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. news.ugcc.ua (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
228. ↑ Мусульмани України засуджують військове вторгнення РФ до України. Духовне управління мусульман України. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
229. ↑ "Примирення з мусульманами Росії не буде", - муфтій Саїд Ісмагілов. RISU. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
230. ↑ Головний рабин України звернувся до росіян та євреїв Росії: «Люди, зупиніть війну!». Радіо Свобода. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
231. ↑ CNN, By Rob Picheta, Lauren Said-Moorhouse and Ed Upright (24 лютого 2022). Live updates: Russia invades Ukraine. CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
232. ↑ Путін «готовий провести переговори» з керівництвом України щодо її «нейтрального статусу» | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
233. ↑ Hart, Robert. U.K. Airlines Banned From Russian Airspace As Moscow Hits Back At Western Sanctions. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
234. ↑ Наступление России и нового мира. Wayback Machine: РИА Новости. 26.02.2022. Процитовано 27.02.2022. 
235. ↑ РосЗМІ заздалегідь написали статтю про перемогу над Україною: думали завоювати за два дні. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
236. ↑ Міноборони Росії визнало, що в Україні перебувають російські строковики. Досі там говорили інше. Радіо Свобода. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
237. ↑ "Нехай насолоджуються спілкуванням один з одним, без Росії". МЗС РФ заявило про вихід з Ради Європи. Суспільне. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
238. ↑ Патриарх Кирилл ведет метафизическую борьбу сразу на два фронта: Прощеное воскресенье глава РПЦ отметил проповедью о необходимости быть непримиримыми. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
239. ↑ «Духовний злочин»: у ПЦУ прокоментували дії патріарха РПЦ, який передав ікону очільнику Росгвардії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
240. ↑ ^а б Республиканский совет Русской общины Азербайджана. Заявление Русской общины Азербайджана на события в Украине. 
241. ↑ Забелин подтвердил принятие скандального заявления Республиканским советом Русской общины Азербайджана. 1news.az (рос.). Процитовано 5 квітня 2022. 
242. ↑ Более 200 муниципальных депутатов России подписали открытое антивоенное письмо. Эхо Москвы. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
243. ↑ ^а б Allsop, Jon (24 лютого 2022). Propaganda, confusion, and an assault on press freedom as Russia attacks Ukraine. Columbia Journalism Review. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
244. ↑ Один із найбагатших російських олігархів Фрідман виступив проти війни з Україною ㅡ Financial Times. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
245. ↑ Two of Russia's billionaires call for peace in Ukraine. Reuters. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
246. ↑ Russian official apologises for war in Ukraine at UN climate meet. France 24. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
247. ↑ Российские общественные деятели создали Антивоенный Комитет России. Голос Америки. 28.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 28.02.2022. 
248. ↑ Навальний закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну. Радио Свобода. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
249. ↑ Миллион за голову Путина: ставки принимаются. Кто больше? | Информатор Деньги. dengi.informator.ua. Архів оригіналу за 6 бер. 2022 р. 
250. ↑ Российский бизнесмен объявил награду за голову Путина. РБК-Украина. Архів оригіналу за 6 бер. 2022 р. 
251. ↑ Появилась петиция с требованием импичмента Путина. УСИ Online. 27 лют. 2022 р. Архів оригіналу за 27 лют. 2022 р. 
252. ↑ В России написали обращение об импичменте Путину. ukraine.segodnya.ua. Архів оригіналу за 24 бер. 2022 р. 
253. ↑ Оппозиционная молодежь в России объявила начало кампании за импичмент Путина, - ЦПД. LB.ua. Архів оригіналу за 23 бер. 2022 р. 
254. ↑ Масяня. Эпизод 160. Вакидзаси (uk-UA). Процитовано 29 березня 2022. 
255. ↑ Роскомнагляд заблокував сайт мультсеріалу «Масяня» після виходу епізоду про Україну (uk-UA). Процитовано 29 березня 2022. 
256. ↑ Священнослужители РПЦ подписали открытое письмо о прекращении военных действий(рос.)
257. ↑ Костромского священника задержали за церковную проповедь о мире. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
258. ↑ Священника Иоанна Бурдина оштрафовали на 35 тысяч рублей за антивоенную проповедь. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
259. ↑ ^а б Білоруський батальйон увійшов до складу Збройних сил (відео), Іван Бойко, УНІАН, 26.03.2022
260. ↑ Лукашенко: белорусские войска не принимают никакого участия в российской спецоперации в Донбассе. www.belta.by (ru-RU). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
261. ↑ Лукашенко назвав причину ракетного обстрілу України з Білорусі. Суспільне. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
262. ↑ Лукашенко: нас хочуть заштовхати у війну з Україною. Уніан. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
263. ↑ Список личного состава бригады армейской авиации осуществляющего боевые вылеты с аэродрома РБ «Лида» для нанесения ударов по мирному населению и инфраструктуре Украины. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
264. ↑ Литва оголошує надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
265. ↑ ^а б в Live updates: Ukraine's neighbor Moldova alarmed by attack. ConchoValleyHomepage.com (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
266. ↑ Погребна, Анна (25 лютого 2022). Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
267. ↑ Павлюк, Олег (26 лютого 2022). Туреччина закриває Чорне море для російських кораблів. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
268. ↑ Home Secretary announces visa concessions for Ukrainians. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
269. ↑ CNN, Barbara Starr and Jeremy Herb. NATO Response Force activated for first time. CNN. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
270. ↑ Reuters (24 лютого 2022). Russia's Aeroflot banned from flying to UK. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
271. ↑ Фінляндія і Бельгія приєдналися до країн, які закривають свій авіапростір для російських літаків. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
272. ↑ Ще низка країн Європи закривають небо для Росії. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
273. ↑ ^а б Ukraine invasion: Russian planes face near-total airspace ban to west. BBC. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
274. ↑ Чорногорія закрила повітряний простір для російських літаків через війну проти України- ЗМІ. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
275. ↑ EU closes airspace to Russian planes, bans Russian media outlets and pledges arms to Ukraine. CDS News. 27.02.2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27.02.2022. 
276. ↑ Canada joins with Europe in closing its airspace to Russian airliners. National Post. 27.02.2022. Процитовано 27.02.2022. 
277. ↑ США та Чорногорія закрили небо для РФ – МЗС України. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
278. ↑ Ukraine conflict: Putin's war prompts dramatic German U-turn. BBC News (en-GB). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
279. ↑ U.S. expels 12 Russian diplomats for allegedly 'engaging in espionage'. NPR. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
280. ↑ Комісарова, Олександра (25 лютого 2022). Польща, США, Чехія. Які країни готові приймати українців. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
281. ↑ Прищепа, Ярослав (25 лютого 2022). Ірландія скасувала візовий режим для України. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
282. ↑ Польща надасть Україні 1 мільярд доларів | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
283. ↑ Moldova Closes Airspace, Will Declare State Of Emergency As Influx Of Ukrainians Expected. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
284. ↑ Комісарова, Олександра (25 лютого 2022). Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення віз. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
285. ↑ Прищепа, Ярослав (25 лютого 2022). Естонія пообіцяла Україні більше протитанкових комплексів Javelin. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
286. ↑ Алієв і Ердоган запропонували організувати переговори з Росією – Зеленський. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
287. ↑ The Latest: Footage: Russian vehicles crossing from Crimea : [англ.] : [арх. 24 лютого 2022 року] // San Angelo News. — 2022. — 24 February. — Дата звернення: 24.02.2022.
288. ↑ Poland and Baltic countries trigger consultations under NATO article 4. CNN (англ.). 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
289. ↑ НАТО проведе консультації в рамках статті 4. VOA (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
290. ↑ Duda: Poland supports accelerated path of Ukraine's affiliation with EU. Interfax-Ukraine (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
291. ↑ Dang, Sheila (25 лютого 2022). Facebook, Twitter highlight security steps for users in Ukraine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
292. ↑ ^{а б в г} «Темний день для Європи». Лідери вільного світу про масштабне російське вторгнення до України. detector.media (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
293. ↑ Ukraine and Russia 'war' 2022 reason: Ghana stand wit Ukraine under Russia invasion. BBC. 27.02.2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
294. ↑ Japan to join grouping to block Russian access to SWIFT over Ukraine invasion. The Japan Times. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
295. ↑ США повідомили про 54 млн дол додаткової гуманітарної допомоги Україні. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
296. ↑ ukrmilitary.com. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
297. ↑ ЄСПЛ призупинив розгляд усіх скарг, поданих проти України. Європейська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
298. ↑ Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. Європейська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
299. ↑ Експрезидентка Литви закликала НАТО вступити у війну за Україну. Європейська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
300. ↑ Абрамович продає «Челсі», гроші передадуть на «допомогу жертвам війни в Україні». Радіо Свобода. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
301. ↑ Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців – Зеленський. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
302. ↑ Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 мільйонів євро. Громадське. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
303. ↑ War in Ukraine: World Bank approves $723m financial package. BBC. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
304. ↑ США: Палата представників підтримала виділення Україні 13,6 млрд доларів. Радіо Свобода. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
305. ↑ Посилена допомога Польщі прибула в Україну Джерело: https://censor.net/ua/n3319248. Цензор.нет. 25.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26.02.2022. 
306. ↑ Чехія передала Україні військову допомогу на суму в 250 млн грн - Шмигаль. ТСН. 26.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26.02.2022. 
307. ↑ Комісарова, Олександра (26 лютого 2022). Нідерланди нададуть Україні зенітні ракети Stinger. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
308. ↑ Німеччина погодилась відправити 400 гранатометів з Нідерландів в Україну. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
309. ↑ В Україну з ФРН доставлено тисячу протитанкових гранатометів і 500 ракет для ПЗРК Stinger - ЗМІ. Інтерфакс-Україна. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
310. ↑ Німеччина надасть Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger — канцлер Шольц | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
311. ↑ В Україну з Німеччини відправлено 23 тис. шоломів для ЗСУ. Інтерфакс-Україна. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
312. ↑ ФРН поставить Україні 2700 зенітних ракет "Стріла" - ЗМІ. Інтерфакс-Україна. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
313. ↑ Німеччина передала Україні 1500 зенітно-ракетних комплексів «Стріла» та 100 кулеметів MG3. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. 
314. ↑ Australia to send weapons to Ukraine, stepping up military aid. The Sydney Morning Herald. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
315. ↑ Австралія надає Україні протитанкову зброю, амуніцію і бронетранспортери – посол. Радіо Свобода. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
316. ↑ Євросоюз уперше в історії профінансує поставку летальної зброї третій країні – Україні. novynarnia.com (укр.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
317. ↑ Finland sends Ukraine helmets, but also joins EU proposal to finance weapons. Yle. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
318. ↑ Ukraine set to receive 70 fighter jets from EU nations, officials say. Independent. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
319. ↑ Ukraine to receive 70 combat aircraft from partners – Ukraine's Air Force Command. Interfax. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
320. ↑ Іспанія доправила Україні 1370 протитанкових озброєнь і військової техніки. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
321. ↑ Країни НАТО мають «зелене світло» від США, якщо вирішать надати Україні військові літаки – Блінкен. Радіо Свобода. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
322. ↑ Statement of the Minister of Foreign Affairs of the Republic of Poland in connection with the statement by the US Secretary of State on providing airplanes to Ukraine, 8 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
323. ↑ Твіттер Курта Волкера 8 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
324. ↑ Zachary Basu. Pentagon rejects Polish plan to give fighter jets to U.S. to supply Ukraine.//Axios, 8 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
325. ↑ Байден анонсував додатковий пакет військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів. Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
326. ↑ Сенат США підтримав закон про ленд-ліз для України. Укрінформ. 8 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
327. ↑ Словаччина передала Україні систему ППО С-300 – прем’єр. Радіо Свобода. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
328. ↑ Азербайджан надіслав 380 тонн гуманітарної допомоги мешканцям України. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
329. ↑ З Туреччини в Україну вже відправили 24 вантажівки гуманітарної допомоги. Укрінформ. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
330. ↑ Канада незабаром відправить до України великий гуманітарний вантаж та допоможе із логістикою.. Укрінформ. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
331. ↑ Китай надасть Україні гуманітарну допомогу майже на $800 мільйонів. Укрінформ. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
332. ↑ ВООЗ має намір поставити в Україну ще понад сто тонн допомоги. Інтерфакс-Україна. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
333. ↑ Russia faces 'unprecedented isolation' over Ukraine invasion, EU says : [англ.] : [арх. 24 лютого 2022 року] / Garreth MacNamee, Céimin Burke, Órla Ryan // TheJournal.ie. — 2022. — 24 February. — Дата звернення: 24.02.2022.
334. ↑ U.S. Says Russia Will Face U.N. Security Council Resolution : [англ.] : [арх. 24 лютого 2022 року] / William Mauldin // WSJ. — 2022. — 24 February. — Дата звернення: 24.02.2022.
335. ↑ Рада Європи зупиняє членство Росії в організації, є консенсус. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
336. ↑ Council Decision (EU) 2022/333 of 25 February 2022 on the partial suspension of the application of the Agreement between the European Community and the Russian Federation on the facilitation of the issuance of visas to the citizens of the European Union and the Russian Federation (англ.) (32022D0333). 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
337. ↑ Kim, Lisa. EU Prepares To Freeze Putin And Lavrov's Assets. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
338. ↑ Baczynska, Gabriela; Siebold, Sabine (25 лютого 2022). EU agrees sanctions on Putin, Lavrov as Ukraine urges tougher action. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
339. ↑ Neutral Swiss join EU sanctions against Russia in break with past. Reuters. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
340. ↑ Західні країни позбавили росію переваг від членства у СОТ. Для білорусі двері в організацію тепер закриті. Громадське. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
341. ↑ Литва першою серед країн ЄС повністю відмовилася від російського газу. Громадське. 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
342. ↑ Країни Балтії відмовились купувати газ у РФ. Перший. 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
343. ↑ Michael (earlier), Joan E. Greve Chris; Michael, Chris; Michael, Chris; Michael, Chris; Lowell, Hugo; Michael, Chris; Michael, Chris; Michael, Chris (24 лютого 2022). ‘Putin chose this war,' Biden says as he announces new sanctions against Russia – US politics live. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
344. ↑ CNN, Jennifer Hansler and Paul LeBlanc. Ukrainian President remains 'a prime target for Russian aggression,' State Department says. CNN. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
345. ↑ U.S. Weighs Sanctions on Russia's Central Bank Over Ukraine. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
346. ↑ США ввели санкції проти російських мільярдерів та наближених до кремлівської влади людей. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
347. ↑ США готові посилювати санкції проти Росії – речник Держдепартаменту. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
348. ↑ EXPLAINER: What does a US ban on Russian oil accomplish?. ABC News. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
349. ↑ Байден заборонив імпорт алкоголю, діамантів та морепродуктів з росії. Громадське. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
350. ↑ Британія запровадила санкції проти ще 7 російських олігархів, зокрема проти Абрамовича, Дерипаски. Радіо Свобода. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
351. ↑ Union (EBU), European Broadcasting (25 лютого 2022). EBU Statement on Russia in the Eurovision Song Contest 2022. www.ebu.ch (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
352. ↑ Котубей, Олеся (26 лютого 2022). ВДТРК, Перший канал, Останкіно оголосили про вихід з Європейського мовного союзу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
353. ↑ Thomas, Tobi (25 лютого 2022). Russia is banned from Eurovision after invasion of Ukraine. The Guardian. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
354. ↑ EBU statement regarding the participation of Russia in the Eurovision Song Contest 2022. Eurovision Song Contest (прес-реліз). European Broadcasting Union. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
355. ↑ В России начали ограничивать доступ к Facebook. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
356. ↑ Russia moves to ban Instagram as it designates Meta an ‘extremist organisation'. Independent. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
357. ↑ Google blocks RT, other Russian channels from earning ad dollars. Reuters. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
358. ↑ YouTube почав блокувати федеральні ЗМІ РФ в усьому світі. Суспільне. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
359. ↑ UPDATE 1-Cannes film festival bans Russia from 2022 event. Reuters. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
360. ↑ Netflix Suspends Service in Russia Amid Invasion of Ukraine. Variety. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
361. ↑ Discovery, NHK та TV5Monde призупинили свою діяльність у Росії. Інтерфакс-Україна. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
362. ↑ Disney to pause all business in Russia. Reuters. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
363. ↑ Крупнейшие звукозаписывающие компании остановили работу в России. Радио Свободв. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
364. ↑ Russia says its economy is taking 'serious blows' as isolation grows. CNN Business. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
365. ↑ Nike to temporarily close all stores in Russia. Reuters. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
366. ↑ Dell Halts Sales in Russia. WSJ. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
367. ↑ Microsoft suspends new sales in Russia. Blogs.microsoft. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
368. ↑ Samsung Elec says shipments to Russia suspended, donating $6 mln in aid. Reuters. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
369. ↑ Sony PlayStation Suspends Software and Hardware Sales in Russia. IGN. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
370. ↑ MIT abandons Russian high-tech campus partnership in light of Ukraine invasion. News (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
371. ↑ Єврокомісія припиняє науково-дослідну співпрацю з РФ. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
372. ↑ CERN Council responds to Russian invasion of Ukraine. CERN. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
373. ↑ Європейське ядерне товариство призупиняє діяльність з російськими і білоруськими організаціями. 24 Канал. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
374. ↑ Європейський фонд освіти відмовився від активностей на території Росії та Білорусі - Міносвіти. Інтерфакс-Україна. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
375. ↑ Visa, Mastercard block Russian financial institutions after sanctions. Reuters. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
376. ↑ Visa, Mastercard suspend operations in Russia over Ukraine invasion. Reuters. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
377. ↑ PayPal shuts down its services in Russia citing Ukraine aggression. Reuters. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
378. ↑ Платіжна система PayPal, а також Bloomberg і CNN зупиняють роботу в Росії. Радіо Свобода. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
379. ↑ Shell to halt buying Russian oil and gas and close all service stations in country. The Guardian. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
380. ↑ Crypto platform blocks thousands of Russia-linked wallets. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
381. ↑ Western Union Suspends Operations in Russia and Belarus. Financial Post. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
382. ↑ JPMorgan is winding down its Russia operations amid widening business exodus over Ukraine war. CNBC. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
383. ↑ McDonald's is shutting down its Russian restaurants. CNN Business. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
384. ↑ Iconic U.S. brands Coca-Cola, Pepsi, McDonald's and Starbucks suspend business in Russia. CNBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
385. ↑ Mars to “scale back” Russia business. Just Food. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
386. ↑ United statement. www.manutd.com (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
387. ↑ Vogt, Adrienne; Said-Moorhouse, Lauren; Ravindran, Jeevan; Wilkinson, Peter; Yeung, Jessie; Lendon, Brad; George, Steve; Wagner, Meg (26 лютого 2022). Poland refuses to play Russia in next month's 2022 World Cup qualifier over Ukraine. CNN (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
388. ↑ Sebastian Vettel and Max Verstappen call for Russian GP boycott. The Daily Telegraph (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
389. ↑ Formula 1 statement on the Russian Grand Prix. F1 (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
390. ↑ International Olympic Committee urges sports bodies to cancel events in Russia, Belarus. ESPN (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
391. ↑ Russia stripped of major events as invasion of Ukraine intensifies. Reuters (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
392. ↑ IOC EB recommends no participation of Russian and Belarusian athletes and officials. IOC. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
393. ↑ Яворович, Тетяна (25 лютого 2022). Група Anonymous оголосила "кібервійну" Росії. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
394. ↑ Павлюк, Олег (26 лютого 2022). Хакери атакували російські сайти і, ймовірно, зламали російські телеканали. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
395. ↑ EU says it will fund arms deliveries to Ukraine and hit Putin with new sanctions, including a ban on Russian state media. CNBC. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
396. ↑ ЄС запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників. Інтерфакс-Україна. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
397. ↑ Who are Russia’s supporters?. The Economist. 7 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
398. ↑ ^а б Do Russia have any allies and what have they said about Ukraine?. Metro. 7 квітня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
399. ↑ Russian police have detained almost 1,400 people at anti-war protests across Russia after President Vladimir Putin sent troops to invade Ukraine, an independent monitor said Thursday.. AFP. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
400. ↑ Dozens of Russian Anti-War Picketers Detained – Reports. The Moscow Times. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
401. ↑ Ukraine crisis latest news: Kyiv urges EU to provide air defences as Russia invades on multiple fronts. The Guardian. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
402. ↑ Johnson, Jamie (24 лютого 2022). Ukraine invasion latest: Russia looking to mass 'overwhelming forces' around Kyiv. The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
403. ↑ Alec Luhn. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
404. ↑ Nobel Peace Prize winner, other prominent Russian figures condemn country's attack on Ukraine. The Washington Post. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
405. ↑ «Ні війні»: у низці країн світу вийшли на протести через російську агресію проти України (ФОТО, ВІДЕО) | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
406. ↑ Times, The Moscow (24 лютого 2022). Dozens of Russian Anti-War Picketers Detained – Reports. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
407. ↑ CNN: Russian riot police tell protesters to disperse in Moscow - Democratic Underground. upload.democraticunderground.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
408. ↑ Supermarket chains removing Russian-origin products from shelves. ERR.ee. ERR. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
409. ↑ More Latvian stores join Russia and Belarus product boycott. LSM.lv. Public Broadcasting of Latvia. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
410. ↑ Rocca, Ryan; Rodrigues, Gabby (25 лютого 2022). LCBO pulling all Russian-made products from retail store shelves. Global News. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
411. ↑ Olivier, Annabelle (25 лютого 2022). Quebec directs SAQ to remove Russian products from shelves over country's invasion of Ukraine. Global News. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
412. ↑ Russian liquor products pulled from Manitoba Liquor Mart shelves. Global News. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
413. ↑ N.L. liquor corp pulls Russian vodka from shelves following Ukraine invasion. CBC News. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
414. ↑ Spurr, Bill. Russian vodka at the NSLC? Nyet! | SaltWire. www.saltwire.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
415. ↑ B.C. halts sale of Russian liquor, gives $1M to Red Cross for Ukraine. Times Colonist. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
416. ↑ Ravikumar, Vandana (26 лютого 2022). Bars, liquor stores in US pull Russian vodka off shelves to protest attack on Ukraine. Miami Herald (McClatchy). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
417. ↑ CNN, Luke McGee. World leaders respond to Ukraine invasion, as fresh sanctions await Russia. CNN. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
418. ↑ Ramzy, Austin (23 лютого 2022). China criticizes sanctions against Russia as ineffective and warns of wider damage.. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
419. ↑ When asked about Russia "invading" Ukraine at routine news conference Thur, Chinese FM spokesperson Hua Chunying dismissed the reporter's preconceived wording, which she pointed out is a typical questioning style of Western media. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
420. ↑ Ulmer, Alexandra (27 лютого 2022). Trump condemns Russia invasion; hints again at 2024 presidential run. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
421. ↑ «Катастрофа для континенту»: Борис Джонсон скликає термінову зустріч лідерів НАТО через російську агресію | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
422. ↑ Pope called Ukraine president; expressed 'profound pain'. Reuters. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
423. ↑ Духовное управление мусульман Российской Федерации. Призыв муфтия Гайнутдина к миру. 24 февраля 2022 г. 24.02.2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26.02.2022. 
424. ↑ Верховный муфтий России Талгат Таджуддин одобрил решение Путина ввести войска в Украину. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
425. ↑ Taliban call for 'peaceful means' of resolution to Ukraine-Russia conflict. Hindus Tantimes. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26.02.2022. 
426. ↑ 159 нобелівських лауреатів підписали листа на підтримку України. Українська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
427. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. "Лукашенко больше не гарант": Тихановская объявила себя представителем белорусского народа | DW | 24.02.2022. DW.COM (ru-RU). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
428. ↑ Грузия не присоединится к санкциям против России – премьер Гарибашвили. Эхо Кавказа (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
429. ↑ One of Russia's closest allies denies request for troops. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
430. ↑ Osterlund, Paul Benjamin. Erdogan: Russia attack on Ukraine ‘heavy blow' to regional peace. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
431. ↑ President Erdoğan accuses NATO, EU of failure to act over Ukraine - Turkey News. Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
432. ↑ Serbia will denounce Russia if Zelenskiy condemns NATO's 1999 bombing. www.euractiv.com (en-GB). 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
433. ↑ НАТО следует рассмотреть все варианты устранения Путина, включая убийство - британский полковник. Украинская правда. Архів оригіналу за 14 бер. 2022 р. 
434. ↑ Між Путіним і Гітлером нарешті поставлено знак «дорівнює». Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
435. ↑ Байден назвав Путіна кривавим диктатором, який веде аморальну війну в Україні. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
436. ↑ Russia and Ukraine war 2022: Elon Musk SpaceX dey Ukraine as Russia invasion cut internet. BBC. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
437. ↑ Британський прем’єр застеріг від спроб нормалізувати відносини з Путіним. Радіо Свобода. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
438. ↑ Борис Джонсон хоче надати Україні більш смертоносну зброю, - The Times. LB.ua. Процитовано 31 березня 2022. 
439. ↑ Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 квітня 2022. 
440. ↑ Верещук назвала кількість зареєстрованих військовополонених РФ - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 19 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
441. ↑ Війська РФ зазнали важких втрат: вбито 3200 загарбників, знищено 500 одиниць техніки. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
442. ↑ За добу Росія втратила 800 солдатів – оперативні дані міноборони. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
443. ↑ Повномасштабна війна РФ проти України: події першого дня агресії. Діфенс Експрес. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
444. ↑ Звернення Ірини Верещук до Міжнародного комітету Червоного Хреста.. YouTube. Офіс президента. 26.2.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
445. ↑ У ПЦУ звернулись до РПЦ, аби ті забрали трупи росіян з території України. dilo.net.ua. Діло. 27.2.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
446. ↑ СБУ заявляє, що викрила російську «ботоферму війни». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
447. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Russia losses 16 March не вказано текст
448. ↑ Українські військові знищили військової техніки РФ на понад $5 мільярдів, – ЗМІ. https://biz.censor.net. Цензор.Нет. 12.3.2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
449. ↑ Не знаю, как с 9 мая, но к ноябрьским праздникам у Путина просто не будет армии. Китайцы смогут зайти в Сибирь, как к себе домой. gordonua.com. Архів оригіналу за 24 бер. 2022 р. 
450. ↑ М. Шустрова (25.2.2022). «Потерь в вооруженных силах России нет». Как продвигается операция на Украине. https://www.gazeta.ru. АО «Газета.Ру». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.  (рос.)
451. ↑ У Росії вперше визнали свої втрати в Україні. https://zaxid.net. Zahid.net. 27.2.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
452. ↑ Российские власти впервые признали гибель военного в Украине. https://www.svoboda.org. Радио Свобода. 27.2.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
453. ↑ Нарусова о потерях РФ: "Из роты в сто человек в живых осталось четверо". https://www.svoboda.org. Радио Свобода. 4.3.2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
454. ↑ В Міноборони РФ запевняють, що від початку війни в Україні загинув усього 1351 російський окупант. https://censor.net. Цензор.Нет. 25.03.2022. Процитовано 25 березня 2022. 
455. ↑ ^а б Минобороны России сообщило о жертвах и раненых в ходе операции в Донбассе. MSN.ru. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
456. ↑ На сайті «ТАСС» з'явилися дані про великі втрати Росії, але потім ці цифри були видалені. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
457. ↑ Убитими і пораненими: Росія визнала втрату у війні понад 26 тисяч своїх військових. 24 Канал. 
458. ↑ Пєсков визнав величезні втрати РФ в Україні. УНІАН. 7 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
459. ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
460. ↑ У МОЗ розповіли, скільки загинуло українців унаслідок російського нападу | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
461. ↑ На острові Зміїний загинули 13 українських прикордонників. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
462. ↑ 24 лютого Україна втратила 137 військових у протистоянні російському агресору. 25.02.2022, 01:10 Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.
     137 військових загинули, 316 поранено через напад Росії на Україну 24 лютого, — Зеленський. 25.02.2022, 01:05 Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.
463. ↑ Ukraine live updates: Kyiv warns of sabotage groups as curfew imposed. BBC News (en-gb). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
464. ↑ У результаті російської атаки згорів найбільший в світі літак «Мрія». Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
465. ↑ Вистояли та повинні вистояти!. День. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
466. ↑ В ООН підтвердили загибель майже 1800 цивільних через війну Росії проти Україні. Радіо Свобода. 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
467. ↑ Український боксер загинув, захищаючи Чернігів. Телеграф (укр.). 5 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
468. ↑ Героя проводжали на колінах: у боях за Ірпінь загинув призер чемпіонатів України, Європи та світу. Телеграф (укр.). 28 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
469. ↑ Члек, Крістіна (2 квітня 2022). Блоковані міста Буринь та Путивль – Генштаб про ситуацію на Сумщині. Суспільне | Новини (uk-UA). Процитовано 2 квітня 2022. 
470. ↑ Загинув документаліст і фотограф Макс Левін. LB.ua. Процитовано 4 квітня 2022. 
471. ↑ Завтра у Полтаві відбудеться виставка пам’яті скульптора Святослава Пашинського. ІРТ Полтава (укр.). Процитовано 7 квітня 2022. 
472. ↑ У бою за Україну загинув доцент університету Юрій ДАДАК (український поет Юрій Руф). nltu.edu.ua (uk-ua). Процитовано 4 квітня 2022. 
473. ↑ Turkish-Owned Ship Hit by Bomb Off Coast of Odessa. WSJ (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
474. ↑ BREAKING O navă sub pavilionul Republicii Moldova a fost lovită de un obuz în Marea Neagră / Tot echipajul e format din marinari ruși. G4Media.ro (ro-RO). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
475. ↑ У морпорті Південний горить балкер під прапором Панами через влучення ракети. 25.02.2022, 14:47. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
476. ↑ "Дружній вогонь": російський корабель в акваторії Чорного моря збив власний літак. ТСН.ua (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
477. ↑ У порту "Ольвія" російська ракета влучила в іноземне судно - Держприкордонслужба. Інтерфакс-Україна. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
478. ↑ Росіяни вбили громадянина Бангладеш на судні на рейді біля Миколаєва і захопили в заручники суховантажне судно HELT - Держприкордонслужба. Інтерфакс-Україна. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
479. ↑ Ukraine: Estonian cargo ship sinks after blast in Black Sea. BBC. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
480. ↑ Фрегат «Гетьман Сагайдачний» вирішено затопити, щоб не дістався РФ – Резніков. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
481. ↑ Захоплення окупантами вантажного судна та викриття російських агентів в Україні: головне за день 11 квітня. Громадське. 12 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
482. ↑ How does Ukraine's army size up to the Russian war machine? The numbers make for grim reading Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.. Euro.next, 25.02.2022(англ.)
483. ↑ Путін застосує ядерну зброю лише в одному випадку. Історик Сергій Плохій про спротив України і нову холодну війну — інтерв'ю НВ. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
484. ↑ Brent M. Eastwood. The Russian Army Has A Problem: Ukraine Keeps Killing Its Tanks Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.. «1945», March 1, 2022(англ.)
485. ↑ ^а б Джонатан Біл. Як помиляються війська Росії під час війни в Україні Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.. BBC Україна, 19 березня 2022
486. ↑ Andrew Milburn. How the US can beat Russia in Ukraine without firing a shot Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.. Task and Purpose, March 5, 2022(англ.)
487. ↑ Ivan F. Ingraham. [A Marine special ops commander explains why Russia's stalled advance in Ukraine is no surprise]. Task and Purpose, Mar 10, 2022(англ.)
488. ↑ Nick Reynolds and Dr Jack Watling. Ukraine Through Russia's Eyes Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.. RUSI, 25 February 2022(англ.)
489. ↑ Катастрофа для Путіна: 4 ознаки військового провалу росії. Mind. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
490. ↑ Ben Hodges and Julian Lindley-French. Kulminatsionny Moment? Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine. The Alphen Group TAG Premium, 14th Mar 2022(англ.)
491. ↑ Ukrainian forces are now fighting to take back its territory, senior US defense official says. CNN. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
492. ↑ Через російське вторгнення вже майже 10 мільйонів людей стали переселенцями. Громадське. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
493. ↑ Україна допомогла евакуюватися 146 тис. іноземних студентів та вимагає від РФ припинення вогню для гуманітарних коридорів – МЗС. Інтерфакс-Україна. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
494. ↑ До України з закордону повернулися понад 510 тисяч громадян. Украінформ. 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. 
495. ↑ За вісім днів «Укрзалізниця» евакуювала понад 1 млн громадян з гарячих точок – уряд. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
496. ↑ Російські окупанти насильно вивозять тисячі жителів Маріуполя до Росії, автобуси для евакуації до Запоріжжя заблоковані. Інтерфакс-Україна. 24 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
497. ↑ До тероборони від початку вторгнення РФ вступили 100 тисяч людей – Нацгвардія. Радіо Свобода. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
498. ↑ Через західний кордон в Україну прибуло понад 800 автомобілів гуманітарної допомоги – ДПСУ. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
499. ↑ Putin shunned by world as his hopes of quick victory evaporate. The Guardian. 26.02.2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 26.02.2022. 
500. ↑ Taiwan watches China as China and the world watch Ukraine. CNN. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
501. ↑ Russia suspended from the Human Rights Council - UN General Assembly Emergency Special Session (uk-UA). Процитовано 10 квітня 2022. 
502. ↑ росію виключили з Ради ООН з прав людини | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2022. 
503. ↑ Збитки інфраструктури України нині становлять 63 млрд доларів — проект "Росія заплатить". Слово і Діло. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
504. ↑ Мірер, Поліна (24 лютого 2022). Продуктів достатньо. Торговельні мережі та влада запевняють, запасів вистачить. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
505. ↑ ДПЗКУ запустила млини для виробництва борошна в умовах воєнного стану. Інтерфакс-Україна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
506. ↑ ДПЗКУ виготовить понад 7 тис. тонн борошна на знятих із консервації млинах. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
507. ↑ Україна запроваджує заборону на експорт добрив – Мінагрополітики. Інтерфакс-Україна. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
508. ↑ В Україні знеструмлено понад 1336 населених пунктів, без газопостачання - 278 тисяч споживачів. ТСН. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
509. ↑ Російська агресія знищила понад 13% українських доріг – «Укравтодор». Громадське. 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
510. ↑ НБУ перерахував зі спецрахунка на потреби військових понад 12 млрд грн. Суспільне. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
511. ↑ За одну добу на спецрахунок для збору коштів на потреби армії надійшло майже 300 млн грн. Національний банк України (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
512. ↑ За дві доби на армію перерахували понад мільярд гривень – «Приватбанк». Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
513. ↑ На спецрахунок Нацбанку для Збройних Сил України перерахували вже понад 6 млрд грн. Громадське. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
514. ↑ Українці подали понад 700 тисяч заяв на отримання допомоги в 6500 грн – Федоров. Радіо Свобода. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
515. ↑ Нацбанк роз'яснив порядок переведення в готівку банками валюти для клієнтів. Інтерфакс-Україна. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
516. ↑ Ukraine to sell 'war bonds' to fund armed forces. BBC. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
517. ↑ Україна залучила 8,1 млрд грн на дебютному аукціоні нових військових облігацій. Інтерфакс-Україна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
518. ↑ НБУ з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ і Білорусі карток. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
519. ↑ Гроші «єПідтримки» тепер можна витрачати на будь-які товари. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
520. ↑ Українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу — Зеленський. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
521. ↑ З «єПідтримки» припинили виплачувати «ковідну тисячу» через зміну напрямку допомоги — Мінцифри. Media Sapiens. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
522. ↑ Рада дозволила вилучати російське майно в Україні й призначила довічне ув'язнення за мародерство, диверсії та держзраду. Громадське. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
523. ↑ Курс долара буде заморожений до кінця війни. Економічна правда. 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
524. ↑ News, A. B. C. Shares dive, oil soars after Russian action in Ukraine. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
525. ↑ Ng, Sam Meredith,Joanna Tan,Abigail (24 лютого 2022). Oil prices jump 7% as Russia invades Ukraine; Brent tops $100 for first time since 2014. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
526. ↑ China Pausing on Buying Russian Seaborne Crude After Invasion. www.bloomberg.com. Процитовано 25 лютого 2022. 
527. ↑ Kharpal, Arjun (24 лютого 2022). Bitcoin prices and other cryptocurrencies tumble after Russia attacks Ukraine. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
528. ↑ US oil prices reach seven-year high after emergency release agreement. CNN. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
529. ↑ Biden orders 'unprecedented' release of oil reserves. BBC. 31 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
530. ↑ How Russia's invasion of Ukraine changed the global economy in a week. CNN Business. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
531. ↑ War has brought the world to the brink of a food crisis. CNN Business. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
532. ↑ Ukraine war 'catastrophic for global food. CNN. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
533. ↑ Russia refuses to launch internet satellites, pointing at sanctions. CNN Business. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
534. ↑ Ukraine conflict: Asia stocks drop after nuclear plant attack. BBC. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
535. ↑ Exclusive: Russia's attack on Ukraine halts half of world's neon output for chips. Reuters. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
536. ↑ Два великі автоконцерни призупинили виробництво в Європі через брак запчастин з України. Суспільне. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
537. ↑ WTO Secretariat note examines impact of the crisis in Ukraine on global trade and development. WTO. 12 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
538. ↑ ^а б Russia's economy in crisis as sanctions bite. DW.COM. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
539. ↑ Russia extends lead over Iran, North Korea in sanctions hall of shame. Deutsche Welle. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
540. ↑ "Мы отброшены в прошлое". Рубль упал до исторических минимумов, ЦБ начал валютные интервенции. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
541. ↑ CNN (24 лютого 2022). Putin tells business leaders there will be "restrictions" on Russian economy. CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
542. ↑ Martin, Iain. Russian Billionaires Have Lost Nearly $90 Billion In Wealth Amid Ukraine Invasion. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
543. ↑ В России резко подорожала электроника и, вероятно, это ещё не конец. 3DNews - Daily Digital Digest (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
544. ↑ U.S., EU unlikely to cut Russia off SWIFT for now -Biden. MSN (en-GB). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
545. ↑ Germany open to cutting Russia off SWIFT but must weigh consequences - fin min. Financial Post (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
546. ↑ Суспільне (26 лютого 2022). Росію відключають від SWIFT: наскільки серйозно для її економіки. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
547. ↑ В Крым по-прежнему не поступает вода по Северо-Крымскому каналу – СМИ. 
548. ↑ РФ похвалилася вибухом дамби для стримування постачання води до Криму. Корреспондент. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022. 
549. ↑ Карты всех платежных систем в России продолжают нормально работать | Банк России. www.cbr.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
550. ↑ Ukraine conflict: Russia doubles interest rate after rouble slumps. BBC. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
551. ↑ Russia refuses to open stock market as sanctions hammer FTSE 100 - live updates. The Telegraph. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
552. ↑ Russia's top bank quits Europe due to sanctions. Reuters. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
553. ↑ Business, Analysis by Charles Riley, CNN. Analysis: The West's $1 trillion bid to collapse Russia's economy. CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
554. ↑ У Росії банкам заборонили продавати валюту громадянам. Радіо Свобода. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
555. ↑ Russian markets start to look uninvestable as sanctions bite. Bloomberg. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
556. ↑ «Переддефолтний рівень»: агенція S&P оцінила кредитний рейтинг Росії. Радіо Свобода. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
557. ↑ S&P drags Russia's rating deeper into junk territory. Reuters. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
558. ↑ Xiaomi, Oppo и Huawei урезали поставки смартфонов в Россию Подробнее на AdIndex: https://adindex.ru/news/tendencies/2022/03/9/303184.phtml. Adindex. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
559. ↑ Ионов, Алексей (4 квітня 2022). Что будет в России с кино и сериалами? Спойлер: всё очень плохо. Мир Фантастики. Процитовано 4 квітня 2022. 
560. ↑ 44% НАЙЦІННІШИХ ПРИРОДНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ ОХОПЛЕНІ ВІЙНОЮ. Процитовано 22 березня 2022. 
561. ↑ Ворог почав прикриватися прапором України — Залужний. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
562. ↑ В ООН заявили, що отримали докази використання Росією касетних боєприпасів у Харкові Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.. 24tv.ua. 11 березня 2022.
563. ↑ ООН має докази використання Росією касетних бомб в Україні Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.. www.dw.com. 11 березня 2022.
564. ↑ Російська армія застосувала у Попасній заборонені фосфорні бомби — Сергій Гайдай Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.. www.radiosvoboda.org. 13 березня 2022.
565. ↑ Россия использовала химические оружие в Мариуполе — Азов
566. ↑ A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris. 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
567. ↑ Is international law powerless against Russian aggression in Ukraine? No, but it's complicated. The Conversation^[en] (англ.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
568. ↑ Ukraine has few legal options to hold Russia accountable for invasion. Courthouse News Service. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
569. ↑ На Київщині наразі зафіксували 1200 фактів воєнних злочинів військ РФ – МВС. Громадське. 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
570. ↑ Військові злочини Росії в Україні: 27 лютого (оновлюється). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
571. ↑ Російські агресори знищили пам'ятку національного значення. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
572. ↑ МВС: З початку повномасштабної війни росіяни знищили 3,5 тис. об’єктів інфраструктури України. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
573. ↑ В ООН озвучили кількість жертв серед мирних українців від початку війни
574. ↑ Від початку вторгнення РФ в Україні загинуло 183 дитини, понад 342 - поранено, - Офіс Генпрокурора
575. ↑ На Сумщині окупанти викрадають людей та влаштовують допити
576. ↑ На тимчасово окупованій Луганщині російські окупанти викрадають патріотів
577. ↑ Російські окупанти викрадають на Чернігівщині цивільних людей
578. ↑ [https://censor.net/ua/news/3330619/v_okupovanomu_energodari_rosiyany_utrymuyut_ta_katuyut_zaruchnykiv_u_tokmaku_gotuyut_referendum_a_v В окупованому Енергодарі росіяни утримують та катують заручників, у Токмаку готують «референдум», а в Мелітополі розміщують артилерію в житлових кварталах
579. ↑ Окупанти депортували 45 тисяч маріупольців — Верещук
580. ↑ На Чернігівщині окупанти викрадають трактори в аграріїв
581. ↑ Російські окупанти мародерствують на Сумщині
582. ↑ Російські окупанти в Україні мародерствують і відбирають їжу у дітей: як зганьбилася «друга у світі армія»
583. ↑ «Переможці варення»: відео, як російські окупанти мародерствують у будинках українців
584. ↑ Ґвалтують українських дітей та їдять собак: СБУ перехопила розмову військових РФ (аудіо)
585. ↑ «Російські окупанти ґвалтують жінок. Діти стають свідками злочинів»: Денісова звернулась до Комісії ООН
586. ↑ Арестович прокоментував, чому російські окупанти ґвалтують наших жінок і дівчат
587. ↑ У Бучі знайшли "братську могилу", де поховані майже 300 людей, на вулицях десятки трупів
588. ↑ "Вулиці всіяні тілами", - у Бучі в братській могилі поховали 280 людей, - мер Федорук. ФОТОрепортаж (18+)
589. ↑ Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+
590. ↑ В Бучі знайшли тіла людей, яких вбили і намагались спалити російські окупанти
591. ↑ Сліди тортур, тіла зі зв'язаними руками та спроби приховати злочини: звірства росіян у Бучі
592. ↑ Цивільні зі зв'язаними руками та розстріляні російськими окупантами в Бучі. ФОТО 18+
593. ↑ Звірства окупантів в Бучі. ФОТО 18+
594. ↑ У звільненій Бучі в дитячому санаторії виявлено катівню з п'ятьма вбитими, - Офіс генпрокурора
595. ↑ Кількість жертв серед мирного населення Бучі значно більша: почали знаходити закатованих у дворах та будинках. ВІДЕО+ФОТО 18+
596. ↑ Російські окупанти катували та вбили 6 мирних мешканців у Бучі та намагалися їх спалити, - Офіс ГПУ. ФОТО
597. ↑ Виступ Зеленського в Радбезі ООН. ВIДЕО В кінці відео з виступом президента Зеленського в Радбезі ООН показано злочини російських окупантів в Бучі
598. ↑ Жертви російських окупантів у Бучі. ФОТОрепортаж (21+)
599. ↑ Російські окупанти в Бучі на вулиці Яблунській влаштували катівню. ВIДЕО (18+)
600. ↑ Тіла вбитих у Бучі почали з'являтися на вулицях 11 березня, коли туди зайшли війська РФ — знімки супутника
601. ↑ Bucha killings: Satellite image of bodies site contradicts Russian claims(англ.)
602. ↑ Зеленський про статтю РИА Новости: Один з доказів для майбутнього трибуналу
603. ↑ ^{а б в г} Newton, Opinion by Michael A. Opinion: War crimes expert says Russian invaders are crossing a line. CNN. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
604. ↑ США в ООН: Російських військових притягнуть до відповідальності за їхні злочини в Україні. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
605. ↑ ^а б Буде міжнародний трибунал: Зеленський у відповідь на обстріл Росією Харкова. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
606. ↑ ЄСПЛ наказав Росії припинити напади та бомбардування цивільних об’єктів в Україні. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
607. ↑ Російські злочини в Україні множаться щогодини, удари вражають школи та лікарні, - Блінкен в Раді ООН з прав людини. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
608. ↑ Канада подала проти Росії позов у Міжнародний кримінальний суд ООН. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
609. ↑ Війна РФ проти України: трибунал у Гаазі розпочав розслідування. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
610. ↑ Війна Росії проти України: спростовуємо фейки окупантів – оновлено. https://24tv.ua. 24 канал. 5.03.2.2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
611. ↑ Правоохоронці назвали телеграм-канали, які зараз масово поширюють фейкову інформацію.. Укрінформ. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
612. ↑ Ворог, який зазнає значних втрат, намагається посіяти серед українців паніку.. Укрінформ. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
613. ↑ Окупанти завезли на Запорізьку АЕС журналістів-пропагандистів для зйомки фейкового відео. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
614. ↑ Російські війська викрадають цивільних чоловіків, яких видають за «військовополонених» – Денісова. Радіо Свобода. 12 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022. 
615. ↑ «Бучанська різанина»: як росія прагне уникнути відповідальності. Укрінформ. 5 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
616. ↑ У Росії закриють усі ЗМІ, які називають війну проти України війною. https://censor.net. Цензор.НЕТ. 26.2.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
617. ↑ Російські ЗМІ повідомляють, що в Держдумі схвалили поправку про позбавлення волі до 15 років за «фейки про російську армію». https://www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 3.03.2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
618. ↑ Госдума РФ одобрила ужесточение закона о наказании за фейки. Новости Челябинска. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
619. ↑ В Томской области возбудили первые дела о "фейках" про армию России. Радио Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
620. ↑ Вашингтон обвинил Кремль в «наступлении» на свободу СМИ и правду в России. Regnum. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
621. ↑ ^а б Росія: власниця телеканалу «Дождь» оголосила про призупинення його роботи. Радіо Свобода. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
622. ↑ Владелец телеканала "Дождь" объявила о приостановке его работы. ВИДЕО. https://www.radiosvoboda.org. Радио Свобода. 3.03.2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.  (рос.)
623. ↑ Денис Карловський (29 березня 2022). У Росії вкотре погрожують Вікіпедії за правду в статті про війну Росії проти України. Українська правда. 
624. ↑ 501025-HB-уведомление.pdf. 28 березня 2022. 
625. ↑ Путін оголосив військову операцію на Донбасі, Байден каже про катастрофічні жертви. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
626. ↑ ЗАКОН УКРАЇНИ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
627. ↑ Что не так с тезисом «у власти в Украине фашисты»? Фактчек Би-би-си. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
628. ↑ Рада заборонила антисемітизм в Україні. За заперечення злочинів Голокосту каратимуть. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
629. ↑ Рада ввела кримінальну відповідальність за антисемітизм. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
630. ↑ Miriam Berger. Putin says he will ‘denazify' Ukraine. Here's the history behind that claim. The Washington Post Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.(англ.)
631. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Fact check: Do Vladimir Putin's justifications for going to war against Ukraine add up? | DW | 25.02.2022. DW.COM. Архів оригіналу за 25 лют. 2022 р. 
632. ↑ David K. Li, Jonathan Allen, Corky Siemaszko. Putin using false 'Nazi' narrative to justify Russia's attack on Ukraine, experts say, NBC News (24 февраля 2022). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
633. ↑ Jonathan Allen. Putin says he is fighting a resurgence of Nazism. That's not true., NBC News (24 февраля 2022). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
634. ↑ Гутерриш отказался считать происходящее в Донбассе геноцидом. РБК. Архів оригіналу за 23 лют. 2022 р. 
635. ↑ Ukraine crisis: Vladimir Putin address fact-checked. 22 лют. 2022 р. Архів оригіналу за 23 лют. 2022 р. — через www.bbc.co.uk. 
636. ↑ Hinton, Alexander. Putin's claims that Ukraine is committing genocide are baseless, but not unprecedented. The Conversation. Архів оригіналу за 26 лют. 2022 р. 
637. ↑ Statement on the War in Ukraine by Scholars of Genocide, Nazism and World War II. Jewish Journal. 27 лют. 2022 р. Архів оригіналу за 4 бер. 2022 р. 
638. ↑ Haltiwanger, John. Auschwitz museum says Russia's war in Ukraine is an 'act of barbarity that will be judged by history'. Business Insider. Архів оригіналу за 24 лют. 2022 р. 
639. ↑ Museum concerned about loss of life. www.ushmm.org. Архів оригіналу за 25 лют. 2022 р. 
640. ↑ 'Just Total Fiction': How Putin Is Using Nazi Propaganda to Defend Invasion of Ukraine. People. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
641. ↑ Російським школам роздали методички, як виправдовувати війну проти України. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
642. ↑ Opposition to Putin's war is alive on Moscow's streets. But no trace of it is covered on Russian TV. CNN. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
643. ↑ Українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією. ТСН (укр.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
644. ↑ Балачук, Ірина (28 лютого 2022). Подоляк: Перший раунд переговорів закінчено, сторони їдуть до своїх столиць. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
645. ↑ ОП: другий раунд переговорів із РФ завершено, є рішення про організацію гуманітарних коридорів. Радіо Свобода. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
646. ↑ ^а б Третій раунд переговорів із РФ. Подоляк розповів про «невеликі позитивні зрушення». Радіо Свобода. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
647. ↑ Туреччина вмовила Лаврова на зустріч із Кулебою: де та коли будуть перемовини. ТСН.ua (укр.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
648. ↑ Кулеба після зустрічі з Лавровим: домовитися про перемир'я на 24 години не вдалося. Радіо Свобода. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
649. ↑ Реакція українських митців на війну, яку почала РФ. Українер. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
650. ↑ Реакція українських митців на війну, яку почала РФ. Частина 2. Українер. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
651. ↑ Реакція українських митців на війну, яку почала РФ. Частина 3. Українер. 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
652. ↑ World’s cartoonists on this week’s events. Politico. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
653. ↑ Karta Svitu — Крила — YouTube. YouTube. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
654. ↑ Пісні народної війни: "Байрактар", "Джавеліне" та інші хіти. Укрінформ. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
655. ↑ Кінджал, айкос і класні шкарпетки: губернатор Миколаєва Віталій Кім став героєм мемів (ФОТО) - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
656. ↑ Вот такой пацан, Доброго вечора и Элтон Джон: какую музыку слушают в Днепре. Информатор Днепр (рос.). 17 січня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
657. ↑ Секс-символ України! З ким одружений голова Миколаївської ОДА Віталій Кім та що про нього відомо. stars.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
658. ↑ Под Харьковом сбит еще один вертолет РФ: видео попало в Сеть. Politeka (рос.). 11 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
659. ↑ "ДОБРОГО ВЕЧОРА, МИ З УКРАЇНИ": ЗСУ ОПУБЛІКУВАЛИ КАДРИ РОБОТИ ЗРК "БУК" ПО ПОВІТРЯНИХ ЦІЛЯХ ПРОТИВНИКА. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
660. ↑ Україна з розумінням прийме капітуляцію Росії, – Резніков. texty.org.ua (укр.). Процитовано 11 березня 2022. 
661. ↑ Доброго вечора, ми з України: что наши люди слушают во время войны | Life. life.fakty.com.ua (рос.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
662. ↑ Євробачення-2022: стало відомо, під яким номером виступатиме Kalush Orchestra від України у першому півфіналі. 1plus1.ua. 29 березня 2022. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. 
663. ↑ "Доброго вечора, ми з України": топ-5 хітів, які підтримують бойовий дух під час війни. УНІАН. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 

Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022)