Дебальцеве: залишатися не можна відступити (історія)
Дебальцеве: залишатися не можна відступити Дебальцеве та його околиці - пункт стратегічний. Це клин, що розділяє захоплені Луганськ і Донецьк. Це осиковий кіл, вбитий у паршиве серце «лугандонії». Коли туди в’їжджаєш трасою з боку Артемівська, цілком можеш відчути себе в маленькому раю посеред великого пекла: зліва – центр Дебальцевого і далі – шлях на Луганськ; справа – дорога на умовно наш Вуглегірськ і наразі їхні Єнакієве, Горлівку та Донецьк. Попереду Красний Луч. Теж «їхній». Ця стратегічність – цілодобовий ризик для тих, хто утримує блокпости довкола Дебальцевого і вздовж траси на Артемівськ. Не дай Господи, бойовики, підкріплені російською десантурою та градами-ураганами, замкнуть Дебальцеве з півночі – буде черговий котел. І цілком віриться, що вони це будуть намагатися зробити, всупереч усім перемир’ям, усім «глибоким стурбованостям» і усім телефонним переговорам. Але водночас хочеться вірити, що Іловайськ таки чогось навчив наше командування. Якщо не вірити у це – не хочеть