Иловайськ. Президенте, ні забути, ні пробачити. Ми наближаємося до опорного...

Иловайськ.
Президенте, ні забути, ні пробачити.
Ми наближаємося до опорного пункту: залишилось зовсім не багато: метрів 500 до крайнього будинку, повернути направо за будинок і ще метрів 200.
Світило ранкове сонце, співали птахи, а в душі тремтіла натягнута струна, щось бентежило.
Тут були наші хлопці: ми уже декілька раз привозили їм все необхідне. І зараз везли їм і їжу, і воду, і речі для особистої гігєни, дкілька бронежелетів, і трохи ласощів, побалувати хлопців.
Ось ми повертаємо за дім... і Иловайськ. Президенте, ні забути, ні пробачити. Ми наближаємося до опорного...