Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один з терористичних методів
Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один з терористичних методів діяльності УВО та ОУН (поряд з саботажами та ексами). Атентати являли собою убивства відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство (лояльне ставлення до окупаційної влади).
Найвідоміші атентати:
- 25.11.1921 р. — невдалий замах на керівника ІІ Речі Посполитої маршала Ю. Пілсудського, вчинений членом УВО Степаном Степановичем Федаком у Львові
- 15.10.1922 р. — вбивство українського письменника-москвофіла С. Твердохліба, вчинене бойовиками УВО у Кам'янці-Струміловій
- 05.11.1924 р. — невдалий замах на вбивство президента ІІ Речі Посполитої Станіслава Войцеховського, вчинений членом УВО Ольшанським у Львові
- 19.10.1926 р. — вбивство польського шкільного куратора-шовініста Собінського, вчинене членом УВО Богданом Підгайним, який здійснив єдиний постріл у голову. Роман Шухевич був його співучасник, але у нього заклинив револьвер.
- 01.06.1930 р. — вбивство одного з лідерів закарпатських москвофілів Євменія Сабова, вчинене молодим націоналістом Федором Тацинцем в Ужгороді
- 29.08.1931 р. — вбивство за антиукраїнську діяльність посла польського сейму Т. Голувка, вчинене бойовиками ОУН Василем Біласом і Дмитром Данилишиним в Трускавці, організацією атентету займався Р. Шухевич
- 22.03.1932 р. — вбивство комісара львівської поліції Чеховського, вчинене бойовиком ОУН Юрієм Березинським, організацією атентету займавсяР. Шухевич
- 22.10.1933 р. — убивство радянського дипломата Майлова на знак протесту проти Голодомору в УРСР, вчинене бойовиком ОУН Миколою Лемиком у будівлі радянського консульства у Львові
- 15.06.1934 р. — вбивство міністра внутрішніх справ ІІ Речі Посполитої Б. Пєрацького, вчинене бойовиком ОУН Григорієм Мацейком у Варшаві;
- 27.07.1934 р. — вбивство директора філії Академічної гімназії у Львові І. Бабія, за співпрацю з польською владою, вчинене бойовиком ОУНМиколою Царем у Львові
Термін «атентат» застосовувався також і до вбивств лідерів українського націоналістичного руху, які були здійснені в межах розвідницько-диверсійної діяльності органів держбезпеки СРСР в українському націоналістичному середовищі, як то:
- вбивство Є. М. Коновальця, вчинене агентом НКВС Павлом Судоплатовим в Роттедамі 23.05.1938 р.
- вбивство С. А. Бандери, вчинене агентом НКВС Богданом Сташинським в Мюнхені 15.10.1959 р.
Останній атентат став центральним сюжетом для фільму «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені», знятого українським кінорежисером Олесем Янчуком у 1995 р.
Джерела[ред. • ред. код]
- Баган О. «Націоналізм і Націоналістичний рух: історія та ідеї», Дрогобич: «Відродження», 1994 р.
- Книш З. «На повні вітрила! (Українська Військова Організація в 1924–1926 роках)» — Торонто: «Срібна Сурма», 1970 р.
- Книш З. «Становлення ОУН» — м. Київ, 1994 р.
- «Енциклопедія ОУН-УПА» — http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia
Коментарі
Дописати коментар