Твердий диск Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Твердий магнітний диск зі знятою кришкою Твердий магнітний диск у розібраному до основних частин стані Твердий диск моделі Seagate ST 506 (кришку знято), перший виріб з форм-фактором 5,25 дюйма (1980) Тверди́й диск [1] або Тверди́й магні́тний диск [2] , або Накопичувач на магнітних дисках ( англ. Hard (magnetic) disk drive , англ. HDD ), у комп'ютерному сленгу — « вінчестер » (від англ. winchester ), — магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу [3] [2] . У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації ( комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) з довільним доступом ( англ. random access ). Зміст 1 Основні ознаки 2 Історична довідка 3 Конструкція 3.1 Гермоблок 3.1.1 Магнітна пластина твердого диска 3.1.2 Магнітні голівки твердого диска 3.1.3 Двигун приводу дисків 3.2 Плата керування 4 Характеристики 4.1 Порівняння інтерфейсів 4.2 Форм