Ну що, народ, я пишаюся, в ви? Чи не була впевнена в тому, як Надя поведеться на рідній землі, але моя повага до неї не тільки залишилося таким же глибоким і щирим, але і багато разів зросла. Її мова в аеропорту була правильною і злий.Хтось може подумати, що говорила вона занадто емоційно. Ні, вона говорила так, як відчуває зараз себе вся Україна. Згадайте, адже тільки вчора були вбиті семеро наших хлопців на східному фронті. Десь виють від горя їх матері і дружини. Саме так - зло, боляче, гірко, емоційно і треба зараз говорити. На нашій землі війна. Порошенко і його кліка, Медведчук і його кліка - або це одна і та ж кліка? - Злодії, олігархи, чиновники, судді та інша сволота так не відчувають, їхні сини будинку, і мислять вони виключно офшорами і грабунком. Не треба було Порошенко запрошувати Надію до своїх покоїв для вручення їй звання Героя України. Чого так поспішили, Петро Олексійович? Морда опухла, як ніби після нічного запою, слова плутаються, квітковий віник побоялися їй вручи